Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

     —  Я й так можу сказати, - відповів Рог, - У тому напрямку теж щось лежить, - трохи правіше за рештки бомбера вказав Рог.

     —  Тоді що чекаємо, руки в ноги і побігли,- виголосив я.

      —  Льоха це черговий ідіоматичний зворот із твоєї батьківщини? -- запитав серйозно Невіс.

      —   Так, це означає побігли швидше, нема чого сидіти тут,- відповів я. 

      —  Треба буде запам'ятати,- вимовив він,- Це ж треба, руки в ноги. - розсміявся Невіс чомусь.

       Варто було слідкувати за своєю промовою, і казати те, що я хочу сказати прямо, без різноманітних ідіом. У місцевих не заведено використання подібних речей, місцева загальна мова "інтергалакт" узагалі була суто інформативною та практичною мовою, нею неможливо було писати вірші чи художні твори. 

       Майже всі твори мистецтва писалися місцевими мовами різних народностей.  Тож остаточно місцеві мови з ужитку не зникли, щоправда стали мовами обраних поціновувачів мистецтва.

       Цією мовою вони звучали б як доповідна записка. До моїх заскоків у мові хлопці вже звикли, але іноді і їх вводять у ступор мої вирази. У братів їхня рідна мова теж мала величезну кількість зворотів, але вони, крім обов'язкового гіпнонавчання "інтергалакту", вивчили розширену базу щодо вживання цієї мови. 

     Зараз вони навіть мислять на "інетергалакті", настільки їм в'їлася інформація з вивчення мови. Я ж пройшов лише неякісне гіпнонавчання у мерзотників, які захопили мене, їм потрібно, щоб раб розумів, що від нього хочуть, тож мені доводилося прикладати певних зусиль для того, щоб говорити цією мовою Співдружності.

   До наступного місця, яке зміг унюхати наш нюхач, ми дісталися лише через годину. Хоч відстань була не надто великою - кілометри чотири від місця нашої зупинки, але нам довелося обходити лісові хащі, там пройти без спеціального обладнання не було жодної можливості.

    І то в деяких місцях довелося скористатися моєю здатністю, щоб розчистити шлях. Я вперше застосовував здатність на живій матерії, вона чомусь не ставала рідиною, а перетворювалася на порошок, загострювати на цьому свою увагу я не став. Коли виберуся в безпечне місце, тоді й буду думати про свої здібності.

     Цього разу нам пощастило. Ми змогли виявити практично не пошкоджений флаєр. Так це була не військова техніка, це був звичайний флаєр лише зі злегка обгорілою передньою частиною. 

     Взагалі флаєри були дещо більшими за звичні мені автівки, то цей був метрів вісім завдовжки та метра три завширшки, а от заввишки він був, як і звичні мені автівки, метри півтора.

    —  Поглянь, - радісно вигукнув Ріг, - Але ж цей флаєр із нашої шахти.

    —  З чого ти взяв? - не міг я зрозуміти, з чого вирішив Рог, що флаєр належав нашій шахті.

    —  А ти дивись на емблему клану, - вказав мені на малюнок якоїсь зубастої тварюки збоку на дверях флаєра, - Точно такий був у Тломба на скафандрі... - але ж точно, я тільки зараз це помітив. Щоправда, я раніше вважав, що Тломб тільки заради свого его носить малюнок якоїсь тварюки на скафандрі.

     —  Досить розмов,- перервав нас Невіс,- Це стандартний експедиційний флаєр для планет з агресивною флорою і фауною. Якої моделі сказати не можу, цивільна техніка не входила у вивчені бази. 

    —  Головне для нас там є велика аптечка і невеличкий набір продуктів та інструментів.-- вимовив Рог, ми з подивом на нього подивилися, ось від кого ми не очікували подібних знань,-- Що, я з дитинства мріяв про подібний флаєр, але вартість від двохсот тисяч кредитів заважала здійснити мою мрію.

    —   Гаразд, як нам пробратися всередину? - запитав я хлопців.

    —  А ось тут без тебе не обійтися,- промовив Рог,- Ці флаєри дуже добре захищені від злому дикими звірами. А для рятувальників є спеціальний код, після якого розблоковуються двері. І навіть знай ми цей код, то відкрити все одно не змогли б. Для передачі коду потрібна або нейромережа, або спеціальний передавач, ні того, ні іншого в нас немає.

    —  Я так розумію мені необхідно розплавити двері? - вирішив уточнити я.

    —  Так, двері розташовані приблизно тут,- сказав Ріг, вказуючи в середину корпусу. Взагалі без його вказівки я навряд чи зміг би її виявити. Місце, в яке він вказав, нічим не відрізнялося від решти борту флаєра.

      Зараз я вперше застосував свою здатність проти чогось створеного спеціально для протистояння злому. І мушу зазначити, що деяка різниця у відчуттях була, хоча, можливо, це пов'язано з тим, що в мене не було зараз підживлення випромінюванням раксаніту і мені доводилося розраховувати виключно на свої сили.

      Можна сказати, що в мене з'явилася подоба ломки наркомана, принаймні відчуття, які я відчував, були схожими на ті, як їх описували в інтернеті.  Мені хотілося знову відчути повну силу своєї здатності, але для цього потрібно було повернутися в шахту.

      Але перетворення дверей на рідину з першого разу мені не вдалося, я зміг лише проробити дірку сантиметрів у сорок у діаметрі, наступної миті я відчув страшний біль у своїй лівій руці. Опустивши погляд, я побачив, що в мене зник невеликий шматок плоті в ділянці передпліччя. 

      Наступної миті я вже лежав під самим бортом флаєра, як виявилося найшвидше відреагував Троді та збив мене з ніг. За кілька секунд ми всі зібралися під флаєром.

       —  Перев'яжи свою рану вище. Нам зараз не треба, щоб ти стік кров'ю,- сказав Невіс і з зусиллям відірвав рукав від свого комбінезона. Краєм ока я звернув увагу, що йому це вдалося з відносною легкістю, але ж я нещодавно пробував це зробити і в мене просто не вистачило сил, якісна річ була ці комбінезони.

       —  Що це було? - запитав я крізь біль у руці.

      —  Тварюка там у флаєрі засіла і відстрілюється з голкомета, тобі пощастило, що він промахнувся. Виродок чорножопий,- відповів Троді.

     —  Це ви виродки блідолиці, - почувся крик з отвору флаєра, - Лише наша раса має справжню красу.