Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

цю державу представляє, не мають права ні в кого просити пробачення. Так встановлено багато сотень, якщо не тисяч, років тому. Якщо уряд однієї держави щось запропонував уряду іншої держави, а потім змінив свою точку зору, то і в цьому випадку ніхто ні в кого вибачень не просить. У цій ситуації відкликають посла. Оголошують: посол щось наплутав, ми такого не пропонували і пропонувати не могли, це він від свого імені щось утнув. Всі розуміють: посол передав тільки те, що йому наказали. Але все одно - винен він, і тільки він! І його знімають з посади. І надсилають нового. Так встановлено.

Якщо держава допустила якийсь промах, а на посла звалити це промах не вдається, то і в цьому випадку все одно ніхто ні в кого вибачень не просить.

А Хрущов наполягав: Ейзенгауер, проси вибачення!

У ході Другої світової війни радянська розвідка вела активну роботу проти США - свого головного союзника у війні проти Гітлера. Радянська розвідка вкрала таємниці атомної зброї. Шпигунська мережа була розкрита. Але американці вибачень не вимагали, розуміючи, що держава та її лідери не мають права такі вибачення приносити.

До речі, шпигунська мережа була розкрита не зусиллями ФБР та американської поліції. Просто радянський шифрувальник у Канаді, захопивши портфель цілком таємних документів, вийшов з радянського посольства і попрямував до першого ліпшого представника влади просити притулку.

У травні 1960 року, коли Хрущов вимагав вибачень, у США сидів у в'язниці радянський розвідник Рудольф Абель. Його зловили й посадили. За його діяльність Америка вибачень не вимагала. Але ж Абель забрався в сейфи. Американський же пілот у сейфи не забирався. Він їх не міг навіть бачити з висоти. Сейфи - вони не в полі стоять, а під дахами. Так що бачив він тільки дахи.

Хрущов наполягав. Президент США стояв на своєму. Не було у нього права вибачення приносити.

Раз так, ніякої зустрічі у верхах не буде, - грюкнув дверима Хрущов і відлетів до Москви.

Хрущов виступає на прес-конференції у Парижі 18 травня 1960 року, звинувачуючи США у зриві зустрічі: «Саме уряд США своїми агресивними діями проти Радянського Союзу напередодні наради у верхах і затятою відмовою нести відповідальність за ці дії торпедував дану нараду, яку з такою надією чекали народи всього світу».

А проблема Берліна залишилася.

Дійові особи

Генерал армії СЄРОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1905-1990).Служив у артилерії. В ході Великої чистки 1937-38 років Сталін винищив спочатку майже все покоління чекістів часів Ягоди, потім - нове покоління чекістів часів Єжова. У 1939 році Сталін комплектував НКВС практично заново третім поколінням чекістів. Вакансій - тисячі. В НКВС набирали військових, партійних працівників, випускників навчальних закладів. У цьому потоці опинився і Сєров. І швидко піднявся вгору. Вже у вересні 1939 року він був направлений до Києва на посаду Народного комісара внутрішніх справ України. У ці роки Хрущов був Першим секретарем Комуністичної партії України, тобто фактично диктатором, а Сєров у нього - шефом таємної поліції України.

26 квітня 1940 року був опублікований Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження групи чекістів. За що саме їх нагородили, не повідомлялося. Але в списку опинилися начальник УНКВС Смоленської області Купріянов, начальник УНКВС Калінінської області Токарєв, начальник УНКВС Харківської області Сафонов. За місцем і часом ці нагородження збігаються з розстрілом польських офіцерів у селі Катинь Смоленської області, в селі Мідному Калінінської області і в селищі П'ятихатка Харківської області. Начальники управлінь НКВС областей, в яких проводився розстріл, отримали ордени Червоної Зірки і «Знак Пошани». А на чолі списку нагороджених - комісар Державної безпеки 3 рангу Сєров, який був удостоєний найвищої державної нагороди - ордена Леніна.

Під час війни Сєров - заступник всемогутнього шефа НКВС Лаврентія Павловича Берії. Війну закінчив генерал-полковником, Героєм Радянського Союзу. Після смерті Сталіна Хрущов поставив Сєрова на посаду голови КДБ. У 1956 році Сєров був одним з керівників придушення Угорської революції. Отримав прізвисько «М'ясник». З 1958 року - начальник ГРУ Генерального штабу, заступник Начальника Генерального штабу з розвідки. Починаючи з 1939 року, Сєров залишався особистим другом Хрущова і підтримував його у всіх битвах за владу.

Розділ 6

1

Немає в Радянському Союзі таких телевізорів і холодильників, як в Америці. Зате ми обганяємо США в космосі. Зате ми робимо ракети і перекрили Єнісей. Скоро найперша людина полетить у космос. І це буде наша, радянська людина!

Липень 1960 року. Нарада з проблем конструкції скафандру для космонавта. У головного конструктора ракетно-космічних систем Корольова Сергія Павловича стільки неприємностей, стільки проблем, стільки нервування щодня. Хрущов квапить із запуском першого космонавта. Треба випередити американців! Треба за всяку ціну вискочити в космос першими.

Легко сказати: будь-яку ціну. Тільки ціну цю ніхто платити не хоче. 4 жовтня 1957 року на своїй ракеті 8К71 Корольов запустив перший штучний супутник Землі, нобелівський комітет звернувся до Хрущова: назвіть ім'я головного конструктора, він гідний найвищих нагород та відзнак. На це Хрущов відповів: перший штучний супутник - це перемога всього радянського народу, нагороджуйте весь наш народ!

Ніхто, зрозуміло, не зробив двісті мільйонів наших громадян нобелівськими лауреатами. Нобелівську премію з фізики в тому році отримав хтось інший за якісь зовсім інші відкриття і звершення. Головний конструктор Корольов був засекречений до такої міри, що слава космічних тріумфів його зовсім не стосувалася. Слава летіла повз нього. Ось що означає: за будь-яку ціну.

А Хрущов підганяв: давай, давай!

Корольов обіцяв Хрущову запустити космонавта в грудні 1960 року.

Але проблеми множилися. І поки Корольов був цілком зайнятий космосом, конкурент Мишко Янгель проштовхнув свою ракету 8К63 для Ракетних військ стратегічного призначення. Дальність - 2100 кілометрів. Коли Корольов її вперше побачив, то пирхнув презирливо: що за олівець? Та вона зламається ще на старті. Але ракета не зламалася. Вона полетіла. І її взяли на озброєння.

І той же Янгель готує до випробувань ракету 8К65. Дальність - 4500 кілометрів. Але ж і її приймуть на озброєння РВСП.

І той же Янгель готує до випробувань ще одну ракету, 8К65, з дальністю 3200 км з важким зарядом 2,3 мегатони або 4500 км з легким зарядом 1 мегатона. Її теж візьмуть на озброєння РВСП. На Кубу були відправлені 16 пускових установок ракет 8К65,