read-books.club » Наука, Освіта » Чому Захід панує - натепер 📚 - Українською

Читати книгу - "Чому Захід панує - натепер"

107
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Чому Захід панує - натепер" автора Іен Меттью Морріс. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 178 179 180 ... 239
Перейти на сторінку:
й позбутися в нашій юрбі глупства, потворности, огрядности та лінощів. Всі ці розмови про трансцендентну біологію — кажуть критики — є просто грою в Бога. Кажуть, що Крейг Вентер, один з перших науковців, що виокремив геном людини, на це відповів: "Ми не граємо"[487].

Суперечки тривають, але я гадаю, наша епоха так само, як багато попередніх, зрештою дістане таке мислення, якого потребує. Десять тисяч років тому хтось міг перейматися, що одомашнені пшениця та вівці були неприродними; двісті років тому дехто, безперечно, відчував те саме стосовно парових двигунів. Ті, хто опанував занепокоєння, процвітали; ті, хто ні, — ні. Спроби оголосити поза законом терапевтичне клонування, красу для всіх та довшу тривалість життя видаються не надто перспективними, а заборона майструвати з природою на військові потреби видається ще проблематичнішою.

Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (АПОДП) є одним з найбільших спонсорів досліджень з модифікації людей. Саме завдяки АПОДП ми отримали інтернет (тоді під назвою Arpanet) у сімдесяті, його проект нейро-компютерного інтерфейсу тепер займається комп'ютерами молекулярного масштабу, збудованими не з кремнію, а з ензимів та молекул ДНК, що їх можна імплантувати в голови солдатам. Перші молекулярні комп'ютери презентовано 2002 року, а на початку 2004 року вдосконалені версії вже застосовано на потреби боротьби проти раку Проте АПОДП сподівається, що дальші новітніші моделі нададуть солдатам деякі переваги машин, бо пришвидшать їхні синаптичні зв'язки, додадуть пам'яті й навіть уможливлять безпроводовий доступ до інтернету. У такому самому дусі проект АПОДП "Мовчазна розмова" працює на імплантах, що декодуватимуть передвербальні електричні сигнали всередині мозку й пересилатимуть їх через інтернет, аби військо мало зв'язок без радіо чи електронної пошти. Згідно з одним зі звітів Національної наукової фундації, така "інтернетостимульована телепатія"[488] стане реальністю у 2020-і роки.

Остання компонента Курцвайлевої Сингулярности — комп'ютери, що зможуть відтворювати функціювання біологічного мозку, — просувається навіть ще швидше. У квітні 2007 року дослідники з IBM перетворили суперкомп'ютера Blue Gene/L на масово запаралелений кортикальний стимулятор, що може працювати з програмою мозкових функцій миші. Програма удвічі простіша, ніж мозок реальної миші, і працює з удесятеро меншою швидкістю, але в листопаді того року та сама лабораторія вже вдосконалила програми так, що вони здатні імітувати більший і складніший мозок щура.

Напівзагальмованому щурові далеко до повношвидкісної людини. Працівники лабораторії оцінили, що моделювання людини потребуватиме у чотириста разів потужнішого комп'ютера, що в термінах технології 2007 року означає невиконанні вимоги щодо енергії, охолоджування та простору. Однак вже 2008 року ціни різко впали й компанія IBM спрогнозувала, що суперкомп'ютер Blue Gene/Q, що буде готовий і запущений 2011 року, буде принаймні на чверті шляху до мети. Ще амбіційніший проект Кітихаук, що об'єднує тисячі Blue Genes, у 2020-і роки підійде ще ближче.

Наполягати на тім, що це дасть свій внесок у Курцвайлеву Синґулярність, було б нерозважливо. Проте ще нерозважливіше було б заперечувати, що ми наближаємося до величезного стрибка. Куди не глянеш, науковці штурмують межі біології. Завдяки широко оприлюдненій амбіції синтезувати життя Крейг Вентер дістав прізвисько "Др. Франкенсел"[489] але 2010 року його група успішно створила геном простої бактерії цілком з хемікатів і трансплантувала його до стінок клітин, створивши таким чином JCVI-syn 1.0, перший на Землі синтетичний самовідтворюваний організм. Генетика навіть має власну версію закону Мура, Карлсонову криву[490]: від 1995 до 2009 року вартість синтезу ДНК впала від долара за базову двійку до менш ніж однієї десятої цента. Деякі генетики вважають, що на початок 2020 року будування цілком нових організмів буде звичним процесом. Хоч як це важко укладається в нашій свідомості, але тенденції останніх двох сторіч ведуть до змін у значенні того, що таке людина, й уможливлюють величезні міста, неймовірні рівні енергії, апокаліптичну зброю та інформаційні технології типу наукової фантастики, що відповідають рахункові суспільного розвитку у п'ять тисяч балів.

У цій книжці описано багато зрушень, коли суспільний розвиток стрибав угору й робив нестосовними багато проблем, що домінували в житті попередніх поколінь. Еволюція а sapiens змела всіх попередніх мавполюдей, винахід землеробства зробив неважливими пекучі моменти життя мисливців-збирачів, піднесення міст та держав так само уневажливило проблеми передісторичних землеробів. Перекриття степової магістралі та відкриття океанів покінчили з реаліями, що обмежували розвиток Старого Світу протягом двох тисяч років, а промислова революція, звичайно ж, зробила посміховище з усього, що було раніше.

Ці революції швидшали, наростали одна на одну й рухали суспільний розвиток вгору, щоразу далі та швидше. Якщо в двадцять першому сторіччі розвиток справді стрибне вгору на чотири тисячі балів, як передбачає рисунок 12.1, ця наступна революція буде найбільшою й найшвидшою з усіх. Багато футуристів згідні з тим, що її осердя полягає в пов'язаних перетвореннях генетики, робототехніки, нанотехнологій та компуторики, а її наслідки спростують наше уявлення про багато що з того, що ми знали.

Проте, хоча рисунок 12.1 явно свідчить, що східний розвиток наздоганяє західний, ви могли помітити, що всі наведені в цьому розділі приклади — АПОДП, IBM, Чоловік за шість мільйонів доларів — американські. Східні науковці зробили чималі внески в нові технології (зокрема, робототехніка в Японії та Південній Кореї розвинена не гірше, ніж будь-де), але досі революція була переважно західною. Це може означати, що високочолі мужі, що говорять про рух Америки по похилій лінії та настання епохи Китаю, можуть, зрештою, помилятися: якщо Сполучені Штати домінують в нових технологіях так само наскрізно, як Британія двісті років тому домінувала в промислових, то генетична/нанотехнологічна/робототехнічна революція могла б зсунути багатство та владу на Захід навіть драматичніше, ніж це сталося під час революції промислової.

З іншого боку, засадничий зсув багатства з Заходу на Схід може означати, що теперішнє американське домінування є лише інерцією двадцятого сторіччя й що на 2020-і роки великий поступ буде відбуватися у східних лабораторіях. Китай вже тепер дуже щедро фінансує повернення своїх провідних науковців з Америки. Можливо, компанія Леново, а не IBM буде постачати мейнфрейми, що в сорокові роки двадцять першого сторіччя моделюватимуть глобальну свідомість, і тоді, зрештою, рисунок 12.1 виявиться правильним.

Або, знов-таки, можливо, що Синґулярність цілком позбавить будь-якого сенсу деякі категорії, що проіснували десять тисяч років, як-от "Схід" та "Захід". Замість перетворювати географію, вона її знищить. Злиття смертних та машин означатиме нові способи здобування та використання енергії, нові способи спільного життя, нові способи боротьби та нові способи зв'язку. Воно означатиме нові способи праці, думання, кохання, сміху; нові способи народжування, дорослішання та вмирання. Воно може навіть означати кінець

1 ... 178 179 180 ... 239
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чому Захід панує - натепер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чому Захід панує - натепер"