Читати книгу - "Quo vadis"

Зенон (бл. 490—430 до н. е.) – представники т. зв. Елейської школи давньогрецької філософії. Елеати вважали, що істина досяжна не чуттєвим шляхом, а лише за допомогою розуму; їхня відправна настанова полягала в утвердженні тотожності мислимого й сущого.

125

Кіммерійський край – за уявленнями стародавніх людей, область на краю світу, де у вічній темряві живе казковий народ кіммерійці.

126

«Рожевоперста Аврора» – епітет богині зорі Еос (римської Аврори); часто трапляється в поемах Гомера.

127

Гельвеція – область на території сучасної Швейцарії.

128

Селена – у грецькій міфології уособлення місяця.

129

Діана – богиня рослинності, покровителька полювання, пологів, уособлення місяця; тотожна грецькій Артеміді.

130

…огорнув її хмарою, як він огорнув Іо, або дощем на неї пролився, як він – на Данаю. – У грецькій міфології Іо – донька аргоського царя Кінаха, коханка Зевса, що з'явився до неї у вигляді хмари. Даная – донька аргоського царя Акрисія, також коханка Зевса. Дізнавшись від оракула, що йому судилася смерть від руки внука, Акрисій замкнув доньку в підземеллі, та Зевс проник туди у вигляді золотого дощу.

131

Деметра – грецька богиня родючості та землеробства; тотожна римській Церері.

132

«О, лихо мені нещасному!» (Лат.)

133

Ларарій – домашнє святилище, де містилися зображення ларів.

134

…ще раніше Лукреція… – За переказами, син останнього римського царя Тарквінія Гордого збезчестив дружину свого родича Лукрецію, яка заподіяла собі смерть. Смерть Лукреції викликала повстання, що призвело до падіння царської влади в Римі (510—509 до н. е).

135

Пеплум – широке плаття з тонкої тканини.

136

Пінакотека – картинна галерея.

137

Зенон (бл. 336—264 до н. е.) із Кітіона (місто на Кіпрі) – засновник стоїчної філософської школи.

138

Стиль – паличка з одним гострим кінцем для писання по навощеній дощечці й іншим, тупим, для стирання написаного.

139

Лупанарій – будинок розпусти.

140

…поговорила б про неї з Лукустою… – Тобто спробувала б отруїти. Лукуста (Локуста) – знаменита змішувачка отрут, за допомогою яких було отруєно Клавдія та Британніка.

141

Отже (лат.).

142

…тіням Протагора, Продика і Горгія. – Протагор із Абдер (місто в Північній Греції), Продик із Кеоса (острів біля східного узбережжя Середньої Греції) та Горгій із Леонтини (місто в Південній Італії) (всі – V ст. до н. е.) – засновники софістики. Вчення софістів проголошувало абсолютний ціннісний релятивізм; у своїх міркуваннях софісти часто вдавалися до логічних парадоксів, софізмів.

143

Аристид (бл. 540—468 до н. е.) – афінський державний діяч; увійшов в історію як зразок чесності й непідкупності.

144

Міна – грецька грошова одиниця.

145

Ергастул – каторжна в'язниця.

146

Епіктет (бл. 50—130) – популярний філософ-стоїк, спершу раб, пізніше вільновідпущеник.

147

Хіба не чула ти про доньку Сеяна… – Елій Сеян, фаворит імператора Тиберія, був звинувачений у змові та страчений (31 p.). Обставини загибелі Сеяна та його дітей повідомляє Тацит («Аннали», V, 9).

148

Пракситель (сер. IV ст. до н. е.) – видатний грецький скульптор.

149

Криптопортик – крита галерея.

150

…де від голоду гриз власні руки Друз. – Друз Юлій Цезар (8—33) – прийомний онук Тиберія; побоюючись суперництва, імператор заморив його голодом у підземеллі Палатинського палацу.

151

…там отруїли його старшого брата… – Старшого брата Друза, Нерона Цезаря (6—30), 29 р. було заслано на острів Понтія (біля узбережжя Лація) й заморено голодом (або отруєно).

152

Гемелл Тиберій (19—37) – онук імператора Тиберія; вбитий за наказом Калігули.

153

Германік Юлій Цезар (15 до н. є. – 19 н. е.) – прийомний син імператора Тиберія та його передбачуваний наступник, здібний полководець; отруєний з відома Тиберія.

154

Дістав (по заслузі)! (Лат.)

155

Весталки – жриці богині Вести, які дали обітницю безшлюбності.

156

Анцій – прибережне місто за 50 км на південь від Рима.

157

Масинісса (бл. 238—149 до н. е.) – нумідійський цар (Нумідія – область на північному узбережжі Африки), спершу противник Рима, потім його союзник у боротьбі з Карфагеном (місто й держава на території сучасного Тунісу).

158

Наблій – різновид арфи.

159

…якщо Сферос Ксенофана круглий… – Ксенофан стверджував, що єдине й тотожне всесвіту божество нагадує кулю (грецьк. «сфера»); це твердження, однак, слід розуміти не буквально, а як філософську аналогію.

160

Меммій Регул Гай – консул 63 р.

161

Хай консули стежать!.. (Лат.)

162

римський мир, римську імперію (лат.).

163

Лемурії – день лемурів (духів померлих); відзначався 9 травня.

164

Присягнись їй навіть Гадесом… – тобто Аїдом (грецьк. Hades), богом смерті та царством мертвих. Таке присягання вважалося непорушним.

165

Лампадарій – раб-факелоносець.

166

Трибун – посадова особа, яка захищала інтереси плебеїв і мала право вето в сенаті.

167

Нещасний я! (Лат.)

168

Горе мені, нещасному! (Лат.)

169

Ереб – у грецькій міфології персоніфікація мороку, син Хаоса і брат Ночі.

170

Геката – стародавнє божество малоазійського походження; у грецькій міфології – богиня мороку, нічних видінь і чаклунства.

171

надлюдською радістю (лат.).

172

Ірида – у грецькій міфології уособлення райдуги, вісниця богів.

173

Клазомени – місто на західному узбережжі Малої Азії.

174

Претор – вища посадова особа, що відала судом і юрисдикцією. Спершу преторів було двоє (у справах громадян та іноземців), за Нерона – до вісімнадцяти.

175

Терсіт – згідно з Гомером («Іліада», II, 212—270), незнатний воїн у таборі ахейців, ворог Ахілла та Одіссея; зображений Гомером як сварливий демагог.

176

Улісс – латинська форма імені Одіссея.

177

Єлисейські поля – область в Аїді, де, на думку стародавніх людей, поміщалися душі героїв і праведних людей.

178

Я кінік… стоїк… а також: перипатетик, бо… ходжу пішки… – Кініки – одна з популярних грецьких філософських шкіл, яка виникла в IV ст. до н. е. Кініки демонстративно відкидали загальноприйняті соціальні та моральні норми, проповідуючи максимальне