Читати книгу - "Кров і попіл, Анна Джейн"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Софія відвела погляд у вікно.
— Я не знаю, що буде далі, Лео. Але тепер мені зрозуміло одне: ця війна не закінчиться, поки хтось не програє.
Лео стиснув кермо.
— Ми не програємо.
Коли вони повернулися в "Luna Nera", на столі вже чекала нова записка.
"Ви зробили свій вибір. Чекайте удару."
Карло схопив записку.
— Россі швидко реагують.
Лео зім’яв папір.
— Вони думають, що нас залякали. Але тепер це наша черга.
Лео зібрав своїх людей.
— Ми не будемо чекати, поки Россі нападуть. Ми вдаримо першими.
Марко посміхнувся.
— Нарешті ти говориш правильно.
— Завтра вночі ми беремо під контроль їхній головний склад у порту. Без ресурсів вони довго не протягнуть.
Карло кивнув.
— Це ризиковано, але дієво.
Лео підняв погляд.
— Ця війна закінчиться швидше, ніж вони думають.
Софія стояла в кутку, спостерігаючи за ним.
Він змінювався.
І вона не була впевнена, чи подобається їй цей новий Леонардо Мартеллі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кров і попіл, Анна Джейн», після закриття браузера.
