read-books.club » Фантастика » I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

12
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "I прокинеться Левіафан" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 16 17 18 ... 244
Перейти на сторінку:
Ногами Голден відчував

вібрацію, поки Наомі шматувала корпус. За мить пальник згас, і Наомі залила свіжі краї діри вогнегасником збирача, щоб

охолодити. Голден показав Еймосові великий палець і дуже

обережно опустився всередину «Скопулі».

Абордажний заряд поставили майже посередині корабля, і пробоїна вела на камбуз. Опустившись черевиками на

протилежну стіну камбуза, Голден відчув, як під ногами

хрумтять шматки їжі, заморожені за мить. Тіл у полі зору не

було.

— Еймосе, заходьте, — покликав Голден у рацію. — Екіпажу не

видно.

Він відступив убік, і за хвильку Еймос опустився поруч, тримаючи пістолет перед собою у правій руці й потужний ліхтар

у лівій. Білий промінь гасав стінами поруйнованого камбуза.

— Куди зара’, офіцере?

Голден постукав пальцями по стегну і замислився.

— У машинний відсік. Хочу подивитися, що сталось із

реактором.

Загальним трапом вони почали підніматися до корми. Усі

люки між палубами були відчинені навстіж, і це поганий знак.

Вони мають бути задраєними навіть у штатній ситуації — і вже

безперечно тоді, коли прозвучала тривога щодо пробоїни

в корпусі. Якщо вони всі розчахнуті, значить, на жодній із палуб

корабля не залишилося повітря. А отже, не залишилось

і вцілілих. Так можна було очікувати — але це все одно

породжувало відчуття поразки. Вони швидко перетнули

невеликий корабель, зупинившись тільки в майстерні. Дорогі

запчастини двигуна та інструменти залишалися на місці.

— Не грабували, — прокоментував Еймос.

Голден не став казати у відповідь «а що тоді?», але німе

запитання все-таки зависло між ними.

Машинний

відсік

був

зразково

охайним,

холодним

і позбавленим життя. Голден добрячих десять хвилин безладно

літав довкола реактора, чекаючи, поки Еймос усе роздивиться.

— Вимкнули за процедурою, — зрештою сказав Еймос. —

Реактор не відключило вибухом, його вимкнули потім. Не бачу

пошкоджень. І не шарю взагалі. Якщо всіх убили, то хто

вимкнув? Якщо пірати, то чому не забрали корабель? Він на

ходу.

— І перш ніж вимкнути живлення, вони пройшлися кораблем

та порозчиняли усі внутрішні люки. Виганяли все повітря.

Гадаю, хотіли переконатися, що ніхто не заховався, — докинув

Голден. — Гаразд, ходімо до командного центру і спробуємо

зламати комп’ютер. Може, хоч там дізнаємося, що тут сталося.

Уздовж основного трапа вони попливли у бік носової частини

корабля, до палуби командного центру. Приміщення також

порожнє і без видимих пошкоджень. Відсутність трупів почала

непокоїти Голдена більше, ніж непокоїла б їхня присутність. Він

підлетів до основного термінала й натиснув кілька кнопок, щоби

перевірити, чи не працює той часом від резервного живлення.

Не працював.

— Еймосе, починайте вирізати ядро пам’яті. Заберемо з собою.

Я поки перевірю комтермінал, спробую знайти цей аварійний

маячок.

Еймос наблизився до центрального комп’ютера і заходився

виймати інструменти, чіпляючи їх до найближчої перегородки.

Під час роботи він бурмотів щось нерозбірливо-лайливе — це

було геть не так утішно, як мелодійне мугикання Наомі, тож

Голден вимкнув рацію і полетів до термінала зв’язку. Той стояв

мертвий, як і решта корабля. Голден побачив аварійний маячок.

Ніхто його не вмикав. Їх прикликало щось інше. Голден

спохмурнів та відступив на крок.

Тепер заходився оглядати все місце, вишукуючи будь-що

недоречне. Ось там, на підлозі під терміналом зв’язку. Маленька

чорна коробочка, ні до чого не під’єднана.

Його серце відчутно завмерло між ударами. Він покликав

Еймоса:

— Це схоже на бомбу?

Еймос не звертав на нього уваги. Голден увімкнув радіозв’язок

і повторив:

— Еймосе, це схоже на бомбу?

І показав на чорну коробочку на підлозі.

Еймос облишив комп’ютер та підлетів ближче, щоб

подивитись — а тоді швидким рухом, від якого Голденові

перехопило подих, відліпив коробочку від підлоги.

— Нє-а. Передавач. Бачте? — він підніс її до Голденового

шолома. — Передавач і примотаний акумулятор. Нащо це тут?

— Це маячок, на сигнал якого ми прийшли. Боже милий...

Маячок на кораблі ніхто не вмикав. Хтось зробив

1 ... 16 17 18 ... 244
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"