Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
брухтозбирач Наомі: яйцеподібна відкрита клітка на павучих
лапах. Кожну з чотирьох лап увінчували клешня маніпулятора
та
різноманітний
арсенал
різальних
і
зварювальних
інструментів. Задня пара лап була здатна чіплятися за обшивку
корабля чи іншу поверхню, а передню пару можна було
використовувати для ремонту або розпилювання брухту на
зручні для транспортування шматки.
— Шапки на вуха, — наказав Голден, і учасники команди
допомогли одне одному надягти й закріпити шоломи.
Кожен перевірив свій скафандр, а тоді скафандр колеги поруч.
Коли шлюз розчахнеться, буде надто пізно перевіряти, чи всі як
слід застебнулися.
Поки Наомі вилазила на свого збирача, Еймос, Голден і Шед
прикріпили до його металевої клітки карабіни буксирів із поясів
своїх скафандрів. Наомі перевірила механізми збирача, а тоді
перемкнула вимикач шлюзового циклу, щоб викачати повітря
з вантажного відсіку й відчинити стулки. Тепер Голден чув під
шоломом тільки посвист повітря і потріскування статики в рації.
Дихальна суміш у скафандрі трохи відгонила медичним
запахом.
Наомі прокладала шлях, спрямовуючи збирача до поверхні
астероїда легенькими викидами струменів стисненого азоту; всі
решта тяглися за нею на триметрових буксирах. Поки вони
летіли, Голден озирнувся на «Лицаря»: масивний сірий клин із
конусом сопла з ширшого боку. Як і все, що люди будували для
космічних
подорожей,
цей
космічний
апарат
був
сконструйований з огляду на ефективність, а не естетику. Голден
завжди трохи сумував через це. Варто повсякчас знаходити
місце для краси, навіть у таких умовах.
«Лицар» ніби сам віддалявся від нього, все меншаючи
і меншаючи, поки Голден завис на місці. Ілюзія зникла, коли він
обернувся до астероїда й побачив, як той стрімко наближається.
Голден відкрив канал зв’язку з Наомі, але вона мугикала собі під
носа, а отже, принаймні не хвилювалася. Він нічого не сказав, просто залишив канал відкритим — і слухав її мугикання.
Зблизька «Скопулі» мав не такий уже й кепський вигляд.
Окрім діри, що зяяла в корпусі збоку, пошкоджень не було.
Корабель точно не влетів у астероїд — його просто залишили
достатньо близько, і він повільно придрейфував. Поки вони
наближалися, Голден зняв кілька фотографій на камеру, вмонтовану в скафандр, і вислав на «Кентербері».
Наомі провела маневр зупинки і зависла за три метри від
пробоїни в корпусі «Скопулі». Еймос присвиснув у загальний
радіоканал.
— Офіцере, не торпеда тут жахнула. Це абордажний заряд.
Бачте, як метал погнуто по краях? Кумулятивні заряди ліпили
на обшивку.
Еймос був не тільки кваліфікованим механіком — хірургічно
точними вибухами він розколював айсберги, що літали довкола
Сатурна, на транспортабельні шматки. Ще одна причина взяти
його із собою на «Лицар».
— Отже, — подав голос Голден, — наші друзі на «Скопулі»
зупинилися, випустили назовні когось із команди з завданням
закласти абордажний заряд на корпусі, щоби пробити діру
і вигнати все по вітря. Ймовірна історія?
— Ні, — відповіла Наомі. — Аніскілечки. Ми все ще хочемо
всередину?
«Якщо раптом там виявиться якась херня, то не вдавай із
себе героя знову. Збирайте іграшки і валіть додому».
Але на що він міг очікувати? Звісно, «Скопулі» стояв
покинутий. Звісно, сталась якась халепа. Хернею було б не
побачити нічого дивного.
— Еймосе, — сказав Голден, — тримайте зброю при собі, про
всяк випадок. Наомі, можеш розширити цю пробоїну?
Обережно. Якщо хоча б щось піде не так — здавай назад.
Наомі наблизила збирача до діри — білі хмарки азоту були не
більшими за пару людського віддиху зимної ночі. Газовий
пальник на збирачі прокинувся і запалав свічкою — спершу
червоногарячим, тоді білим, опісля блакитним. У повній тиші
лапи збирача розгорнулися — геть зовсім як у комахи — і Наомі
почала різати. Голден та Еймос стали на обшивку корабля
і приліпилися магнітними підошвами.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.