Читати книгу - "За мить до кохання, Лаванда Різ"

Трістан

Дивлюся на неї і не можу відірвати погляд, стежу за кожним рухом і особливо стрибками, як вигинається її гнучке струнке тіло, затято відбиваючи м'ячі і як при цьому підстрибують її груди під тонкою маєчкою. Судомно ковтаю і потію від захоплення, вірніше від того, що малює у моїх думках моя фантазія. Тіна прекрасна, навіть із таким зосередженим виразом обличчя, їй явно не хочеться програти. Манюня так смішно сердиться, коли Ева пропустила м'яч, розмахує руками, корчить подрузі загрозливі мармизи, обурюється. Але навіть якщо вони програють, Тіна навряд чи роздягнеться на спір, просто пошле їх усіх до дідька. А ось білявки грають не напружуючись, встигаючи кидати в наш бік спокусливі посмішки. Ці програти не бояться, навпаки, таке враження, що грають в півсили, тому що цим лялечкам тільки в кайф покрасуватися та показати своє тіло, адже сюди вони явно приїхали попустувати і комплексами дівчата точно не страждають.

Хлопці теж застигли з відкритими писками, таке видовище жоден адекватний чоловік не пропустить. Еротичний волейбол у всій красі. Навіть їхні скрикування збуджують. У Харві зараз слина почне капати.

— Дивився б на це вічно, — бурмотить він. — Який там водоспад, вогонь та табун коней, то все відстій для примітивних романтиків. Розпалені дівчата — ось що ніколи не набридне. Нехай грають весь вечір без зупину, а я балдітиму від цього запаморочення.

— Оце вже ні, хочу, щоб одна з команд скоріше програла, бо продовження обіцяє бути ще цікавішим, — хмикає Ділан.

— Ми теж потім зіграємо на роздягання? — Харві явно перезбудився.

— А ти просто зараз починай роздягатися, щоб підтримати їхній бойовий дух, — уїдливо кидаю йому. Мені не подобається, що вони витріщаються і на Тіну теж. На неї тільки мені можна дивитися. — Ділане, ти будеш нас годувати або, як завжди, тільки обіцянками? Прокинься, владико мангалу! Подумай, чим ти вражатимеш своїх лялечок.

— Мені ось цікаво, твоя русалка пустить тебе сьогодні до свого намету? — Рік вирішив підлити масла у вогонь мого запаленого бажання. — Ми ж взяли лише чотири намети, якраз на чотири пари. Але Тіна дівчина з норовом, так, друже? Такі горішки ще ти не клацав? Важко, мабуть, тримати себе в руках? — підколювання один одного посідає третє місце у списку наших задоволень.

— Вирішив надати мені моральну підтримку? Це так зворушливо з твого боку. Може, мені тебе обійняти, котику? — не залишаюсь у боргу. — Не хвилюйся, про всяк випадок я прихопив із собою гамак. Вам баранам не збагнути. Тіна дивовижна дівчина.

— Отже, наш метод працює, брате. Ти вже й думати забув про Дженіфер, — обізвався Ділан. — Головне правильно підібрати ліки. Але є ще одна важлива деталь, не закохайся в неї, Трісе. Хіба що крапельку для посилення незабутніх відчуттів. До кінця літа ми звалимо звідси, і ти повернешся до Лос-Анджелеса оновленим і вільним красенем.

— Теж мені навчений життям порадник. Ціную, як ви дбаєте про мою долю. Блін, не спали м'ясо! Сам потім жертимеш вугілля з соусом, переконуючи інших, що за ексклюзивним рецептом так і задумано, — його слова мене розлютили, зачепили щось глибоко в душі і це щось відгукнулося тупим болем. Зараз хочеться схопити Тіну і заглушити цей біль довгим солодким поцілунком, її запахом, її дотиками, поглядом її блакитних очей. Якщо вона не впустить мене до себе в намет — значить, ми взагалі не ляжемо спати. Якась дивна потреба заповнити нею весь свій вільний та невільний час. Мені з нею добре, поруч із нею я знову почуваюся щасливим дурнем, люблю життя, посміхаюся широко, а не криво і зовсім не хочу думати про розставання.

— Пацани, вирішальна подача, — затамувавши подих шепоче Харві, вчепившись поглядом у м'яч. Руда Евелін подає, Ірен підстрибнула, але м'яч пролетів у неї над головою, торкнувшись землі. Тіна верещить від радості, тискає подругу, потім повертається… і наші погляди миттєво зустрічаються.

Підходить до мене повільно, намагаючись віддихатися. Посмішка лише підкреслює її блискучі радістю очі. Вона подобається мені до тремтіння в кінчиках пальців. Адже не можна так раптово закохатися, моє серце так не вміє, раніше зі мною такого не траплялося, щоб за короткий час… і по самісінькі вуха.

— Я знав, що ви переможете, ні краплі не сумнівався.

— Правда? Отже, це саме твоя віра принесла нам перемогу? — Якби вона не хотіла, щоб я її обійняв, не підійшла б так близько. Притискаю її до себе, продовжуючи розглядати її обличчя. Хлопці свистять, аплодують і підбадьорюють збудженим улюлюканням білявок, які почали роздягатися. Але я не дивлюсь у той бік. Там для мене нічого цікавого.

— Ходімо прогуляємося, — тягну Тіну у бік лісу подалі від цікавих очей. Це тільки наше, між нами, не хочу, щоб ці недоумки коментували та підколювали. Їм і справді не зрозуміти, я й сам не розумію, звідки в мені стільки ніжності до цієї дівчини. За найближчими деревами різко притискаю її до шорсткого стовбура. Ти ж розумієш, манюня, що я не можу тебе не поцілувати.

— Трісе, я вся спітніла і солона, — і тим не менш вона мене не відштовхує. Просто посміхається так відкрито, щиро та тепло.

— І що з того? Ти мені подобаєшся будь-якою, — бурмочу, впиваючись у ці м'які губи зі стогоном полегшення. Тіна відповідає, з кожним разом вона цілується все краще й краще, балдію від відчуття її язичка у мене в роті, при цьому міцно тримаю її за талію, щоб не розпускати руки, хоча мені хочеться до неї торкатися, ковзнути долонею під її майку, але я боюся її налякати. Тримаюсь з останніх сил. Може трохи пізніше, коли стемніє. Ох, дівчино, знала б ти, як ти мене заводиш.

— Тіно, ти зводиш мене з розуму, я серйозно. Як у тебе це виходить? Незабаром почну просити пощади.

— Буде цікаво на це подивитися, — трохи бентежиться або не вірить, вона в мене дуже недовірлива і обережна дівчинка. — Поставиш намет? Хочу одягти купальник і поплавати.

— Тільки після того, як зіграєш зі мною. Програвші ставлять намети. Хочу ще раз подивитись, як ти відбиваєш м'яч, у житті нічого сексуальнішого не бачив, мені потрібне повторення на біс.