Читати книгу - "Контракт із дияволом , Лоран Доріан"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Макс сидів у темряві, втупившись у підлогу. Тиша була щільною, як сажа, і все ж він знав — він не один.
— Ти добре зіграв, хлопче. — голос пролунав, не змусивши Макса здригнутись.
Він більше не боявся. Просто чекав.
Еліазар знову з’явився — в кріслі навпроти, з тією ж звичкою сидіти мов учитель, що спостерігає за учнем після екзамену.
— І що тепер? Прийшов пожартувати знову? — тихо сказав Макс.
— Ні. Лише нагадати. Контракт. Він усе ще дійсний.
Дьявол нахилився трохи вперед, і його очі виблискували, як вогонь у попелі.
— Ти можеш жити, любити, дихати — скільки хочеш. Але час іде. І твоя душа — не безцінна.
Макс зустрів його погляд. Ні розпачу, ні гніву — тільки втомлена прямота.
— Я знаю. Але зараз… я не дам тобі її.
— Ти вже віддав. Просто я ще не забрав. — Еліазар усміхнувся.
— Та я не поспішаю. У тебе буде час. Багато. І поради, якщо захочеш. Ось перша: ця дівчина… вона дійсно тебе любить. І це твоя слабкість. І твоя сила. Не зруйнуй це. Бо вдруге я нічого не склею.
Макс мовчав. А потім лише сказав:
— Чому ти так говориш, наче тобі є до цього діло?
Дьявол відповів не одразу. Потім знизав плечима.
— Бо навіть ті, хто не має серця, іноді хочуть побачити, як воно б’ється в інших.
І зник.
Макс залишився один. Але більше не був порожнім. Він глянув на телефон — повідомлення від Емілі:
«Ти доїхав? Я просто... хвилююсь.»
Макс набрав:
«Так. Я вдома. Дякую, що зупинила мене.»
І вперше за довгий час йому не було страшно засинати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Контракт із дияволом , Лоран Доріан», після закриття браузера.