Читати книгу - "Зібрання творів, Кларк Ештон Сміт"

[210] Консорт — королева, яка має монарший титул, але не є правителькою, себто не має владних повноважень монарха (королева-консорт), а також чоловік королеви, який не є монархом (принц-консорт).

[211] Ахернар — найяскравіша зоря в сузір’ї Ерідан і дев’ята за яскравістю зоря нічного неба. Розташована над Південною півкулею Землі. Назва зорі походить від арабського ākhir annahr, що означає «кінець річки».

[212] Портик (від лат. porticus — «крита галерея») — в античній архітектурі — розміщена перед входом до будівлі галерея з відкритою колонадою.

[213] Амарант або щириця — рід рослин родини щирицевих із дрібними квітами, зібраними в густі суцвіття. Амарантовий колір — асичений червоно-фіолетовий, як суцвіття названої рослини.

[214] Про́ва — ніс судна.

[215] Адипоцир, також трупний віск, жировіск або могильний віск (англ. Adipocere) — жирова речовина, на яку перетворюються деякі трупи внаслідок анаеробного бактеріального гідролізу у жирових тканинах.

[216] Гуль — в арабській доісламській міфології — чудовисько або демон, перевертень, якого пов’язують із цвинтарями і якому приписують схильність до поїдання мертвеччини та розграбування могил. За переказами, гулі мешкають на цвинтарях, у пустелях, печерах та інших безлюдних місцях і можуть нападати на самотніх подорожніх та поїдати їх. Зокрема, Г. Ф. Лавкрафт використав образ гулів у своєму оповіданні «Натура для Пікмана» (1926) (у якому згадує, до речі, й творчість Кларка Ештона Сміта) та в повісті «Сновидні пошуки незвіданого Кадата» (1927).

[217] Дромадер або дромедар — одногорбий верблюд. Поширений в багатьох регіонах Азії і Африки як домашня тварина для перевезення вантажів або верхової їзди.

[218] Некрофагія (від грец. nekros — «мертвий» та phago — «поїдати», «пожирати») — поїдання трупів тварин або людей.

[219] Ієрофант — посвятитель, той, хто приводить вірян до того, що вважається святинею. Є тлумачем священних містерій і верховним жерцем. Тут це слово вживається радше на позначення вузького кола жерців, посвячених у таємниці божества.

[220] Ім’я персонажа перегукується з назвою Ут-Нарґаї, яку Г. Ф. Лавкрафт дав долині в країні снів із творів свого «сновидного циклу».

[221] В оригіналі — eidolon — слово, що означає «ідол», «подоба», «подобизна», «двійник», а також уживається в значенні «привид», «фантом». Давні греки позначали цим словом духо- вний образ живої чи мертвої людини, а також безплотний дух, примару загалом.

[222] Му — леґендарний зниклий континент. Є альтернативною назвою Атлантиди, яку запропонував Оґюст Ле-Плонжон (1825–1908) — археолог і фотограф, один із перших дослідників доколумбових цивілізацій Америки.

[223] Посейдоніс — останній острів затонулої Атлантиди. Кларк Ештон Сміт зробив його місцем дії циклу своїх оповідань «Оповіді про Атлантиду», частина з яких увійшла до цієї книжки.

[224] Самум — піщаний ураган, притаманний пустелям Північної Африки, Аравійського півострова. Характеризується короткочасними (до 20 хвилин) поривами спекотного та сухого вітру, який несе хмари піску та супроводжується підвищенням температури повітря, яка може перевищувати 50 градусів за Цельсієм.

[225] Канікула (від лат. Canicula — «маленький собака») або «Собача Зірка» — латинська назва зірки Сіріус — найяскравішої зірки в сузір’ї Великого Пса і на всьому зоряному небі загалом. Період, коли Сонце проходить сузір’я Великого Пса, відзначається найспекотнішою погодою.

[226] Одаліска — рабиня, що обслуговувала жінок у гаремі султана, покоївка. Часто бувала також наложницею правителя.

[227] Партер (фр. parterre від par terre — «при землі») — ділянка парку правильної геометричної форми, зазвичай з низькими рослинами, розташована на пласкій ділянці землі. Як правило, це квітник прямокутної форми, оздоблений травами та декоративними рослинами, розташованими у певному порядку.

[228] Тут автор, найімовірніше, відтворює середньовічне уявлення про існування краю світу, де земля межує з небом, і про небесну баню, себто про небо як непрозору запону, перетнувши яку можна потрапити за межі знаного світу.

[229] Отруйна рослина з родини окружкових.

[230] Фуст (від італ. fusto — «стебло», «стовбур») — циліндрична або гранована основна частина колони від бази до капітелі. Стовбур, стрижень колони.

[231] Сарабанда (ісп. zarabanda) — старовинний іспанський народний танець.

[232] Муст — щойно вичавлений сік винограду або інших фруктів.

[233] Абалон (лат. Haliotis) — рід морських їстівних молюсків родини Haliotidae з пласкими овальними мушлями у вигляді спіралі, зовнішній край яких має отвори з блакитнуватою перламутровою внутрішньою частиною.

[234] Іхор — у давньогрецькій міфології — кров богів і безсмертних, токсична для смертних людей, які, вступивши в контакт з пролитим іхором, вмить гинули.

[235] Філігрань (італ. filigrana, від лат. filum — «нитка» і granum — «зерно») — ювелірний виріб із тонкого дроту або закріплені на металевій поверхні складні мереживні візерунки з тонкого золотого, срібного чи мідного дроту.

[236] Кларк Ештон Сміт завершив роботу над цим оповіданням у грудні 1932 року. В листі до Авґуста Дерлета від 23 грудня 1932 року він писав, що вже надіслав оповідання головному редакторові Weird Tales і сподівається, що той візьме його до друку, адже цей твір є справжньою диявольською драмою, гідною екранізації та сповненою інфернальних видовищ. Втім, Фарнсворт Райт, головний редактор названого часопису, відхилив надіслане йому оповідання, попросивши Сміта переробити завершальну третину