Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

а) у разі умовно-дострокового звільнення від відбування покарання — того, що засуджений зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК);

б) у разі заміни невідбутої частини покарання більш м’яким — того, що за­суджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК);

в) у разі умовно-дострокового звільнення від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 ро­ків, — того, що вона зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці й навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).

11. Порядок застосування заходів заохочення, передбачених у ч. 1 статті, що коментується, визначений у ст. 131 КВК України, а у ч. 2 — у ст. 407 КПК України.

1. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впли­ву як на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об’єктивної оцін­ки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці і навчання, так і на ін­ших засуджених.

2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.

3. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам.

4. У порядку заохочення засудженим протягом року може бути дозволе­но одержувати додатково одну посилку чи передачу і надано додатково одне короткострокове чи тривале побачення і одна телефонна розмова.

5. До засуджених, які тримаються в дільницях посиленого контролю ко­лоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, заохочення у виді збільшення тривалості прогулянки застосовуєть­ся на строк до одного місяця.

6. Із засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне ра­ніше накладене стягнення.

7. Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стяг­нення застосовуються усно або письмово, інші заохочення — тільки письмово.

1. Застосовувати — це використовувати що-небудь, запроваджувати в ужи­ток. Мета — те, що хтось намагається осягнути, здобути, до чого прямує.

Застосуванням заходів заохочення до засуджених адміністрація УВП до­сягає дві мети виховного характеру:

— ця діяльність спрямована щодо осіб, які мають формальні підстави бути заохоченими;

— цей процес опосередковано має позитивно впливати й на інших засудже­них, які відбувають покарання в УВП.

2. Об’єктивно — безсторонньо, неупереджено; те, що відповідає дійсності. Оцінка — це думка про цінність, рівень або значення когось, чогось.

Як зазначено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування по­карання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», оскільки судо­вий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування пока­рання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким справляє вели­кий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділя­ти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповноліт­ніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з’ясувати ставлення засу­дженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог ре­жиму, участь у самодіяльних організаціях установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при об­ранні місця проживання і працевлаштування. Саме це і має складати зміст об’єк­тивної оцінки поведінки засуджених, до яких застосовуються передбачені, на­приклад, ч. 2 ст. 130 КВК України заходи заохочення.

3. Порядок обліку заходів заохочення засуджених визначений у п. 81 ПВР УВП. Застосування заходів заохочення оформляється постановами або нака­зами уповноважених на те осіб. Зокрема, заохочення у виді грошової премії та нагородження подарунком оголошується начальником УВП. При цьому роз­мір грошової премії та вид подарунка визначаються виходячи з особи засу­дженого, а також фінансового стану колонії. Премія зараховується на особо­вий рахунок засудженого, подарунок вручається засудженому, який розпоря­джається ним за своїм розсудом (залишає при собі, здає до камери схову або пересилає додому).

Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.

4. Заохочення для засуджених можуть бути оголошені як усно, так і письмо­во. У наведеному у ст. 130 КВК України переліку заохочень подяка та достро­кове зняття раніше накладеного стягнення можуть бути оголошені як усно, так і письмово, інші — тільки письмово. При цьому заохочення, оголошені усно, у статистичному обліку не відображаються, але враховуються в індивідуальних програмах соціально-психологічної роботи (див. коментар до ст. 95 КВК) і бе­руться до уваги при визначенні ступеня виправлення засудженого та при скла­данні на нього характеристики.

Облік заохочень кожного засудженого ведеться начальниками відділень соціально-психологічної служби (старшими вихователями), заохочень у ціло­му по УВП — заступником начальника установи із соціально-виховної та пси­хологічної роботи або спеціально призначеною особою.

5. Вимога закону про застосування до засудженого лише одного заходу за­охочення зумовлена природою та змістом цієї діяльності адміністрації УВП (див. коментар до ст. 130 КВК). Крім цього, визначений у коментованій статті поря­док пов’язаний з необхідністю не підривати надмірними заходами заохочення порядок та умови відбування покарань у кримінально-виконавчих установах.

6. При застосуванні до засудженого заохочення у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення, із засудженого знімається не будь-яке стягнен­ня з числа непогашених (див. коментар до ст. 134 КВК), а тільки те, що було накладено раніше за всі інші. У подальшому при повторному застосуванні да­ного виду заохочення стягнення знімаються в такому