Читати книгу - "Вежа блазнів"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
96
У німецькій міфології — ласі до золота підземні істоти, подібні до гномів.
97
3 нім. Irrlicht — блукаючий болотяний вогник.
98
[Примітка автора] «…не далі, ніж за милю від міста…» — у всій книзі слово «миля» означає старопольську милю, що її вживають, наприклад, Длугош і Янек з Чарнова, і яка дорівнює приблизно теперішнім семи кілометрам з невеликим гаком.
99
Молочай, кмин, зубчатку зв'яжи разом (нім.).
100
«Вони покрутили свої стежки» (Книга пророка Ісаї, 59;8).
101
Страва із пряженої житньої або гречаної муки, запареної окропом і засмаченої солониною.
102
Різновид простого обладунку у вигляді грубої шкіряної куртки, густо вкритої пластинами металу.
103
З Послання до Євреїв, 2; 2, в перекладі Ієроніма Блаженного (Біблія Вульгата).
104
[Примітка автора] «Мій Алькасине, якого переслідують за кохання» — Aucassin et Nicolette («Пісня про Алькасина і Ніколетту»), популярна в середньовіччя, виникла в XIII ст. анонімна французька поема для співу і декламації (так звана chantefable), що оповідає про перипетії двох закоханих.
105
… І компанія (лат.).
106
У тогочасній Європі (до XVIII ст.) існувала система торговельних привілеїв, за якою деякі міста отримували право затримувати в себе упродовж певного часу та частково або повністю реалізовувати товари, що їх провозили купці. Непродані товари могли бути вивезені з міста лише після закінчення визначеного терміну.
107
Скоєць — дрібна польська монета вартістю два срібні гроші.
108
Князь вроцлавський, краківський, а в 1238 році — великопольський (1191–1238).
109
Верхній одяг з відкритою горловиною.
110
Популярний у середньовіччі головний убір, переважно у формі тюрбана. Як правило, мав довгого «хвоста» — ліріпіпу.
111
Власноручно підписане письмове зобов'язання (заст.).
112
Дорожня скриня, яку, щоби зробити їі легшою, іноді сплітали із лози, як кошик.
113
Друге послання апостола Павла до Тимофія, 4; 3, 4.
114
[Примітка автора] [6] «…що магістр Йоганн Нідер у своєму «Формікаріусі» написав» — «Formicarius» Нідера, звичайно, анахронізм, цей сумнозвісний домініканський твір виник лише в 1437 році.
115
Божественність (лат.).
116
Вальденси (ліонські бідняки) — послідовники ліонського купця Петра Вальда, який у 1173 р. роздав своє майно, навернувся до життя в апостольській бідності та закликав своїх послідовників проповідувати Писання, перекладене народною мовою. Лоларди — народні проповідники, учасники антикатолицького селянсько-плебейського руху в Англії й інших країнах Зах. Європи (вперше з'явилися в Антверпені на поч. XIV ст.). Арнольдисти — послідовники Арнольда з Брешії. Присцилліани — прихильники Присцилліана, єпископа Аквілеї. вважали земний світ творінням Сатани. Петробрузіани — прихильники Петра з Брюї. Поплікани — інша назва павликіян. Патарени — інша назва катарів. Той, хто зацікавиться цим докладніше, може довідатися про решту єретичних рухів у відповідних джерелах.
117
«У голові та членах» (лат.) — тобто «Зверху — і донизу», тобто як у середовищі церковної верхівки, так і серед простих віруючих. Один із ключових лозунгів Реформації.
118
«Падіння найкращого є найгіршим падінням» (лат.). Інакше кажучи, найстрашнішим є падіння найдоброчесніших, їхня деморалізація.
119
Історична область у Малій Азії. Нині — на території Туреччини.
120
Один з найвідоміших і найбільш кривавих інквізиторів середньовіччя,
автор «підручника» для інквізиторів. Діяв у Лангедоці (Франція).
121
[Примітка автора] «холерних доморослих інквізиторів» — спеціально для мовних пуристів та інших одержимих, які люблять повторювати, що «тоді так не говорили», пояснюю: слово «холера» як назву хвороби вживав ще Гіппократ, стосовно паскудних шлункових недуг. А оскільки люди у всі часи лаялися «хворобливо», отже, вже від часів Гіппократа слово «холера» могло вживатися як лайка. Брак доказів, що так було, зовсім не означає, що так не було.
122
Знамення часу (лат.).
123
Поклоніння дияволу.
124
[Примітка автора] «Конрадсвальдау належить Хаугвіцам. У Янковіцах сидять Бішофсгейми…» — у питанні назв місцевостей я дотримуюся історичних джерел, а згідно з ними теперішнє Пшилєсє біля Бжега в XV столітті називалося Конрадсвальдау, теперішній Скарбімєж — Гермсдорф, а теперішня Крушина — Шенау. Натомість назва Янковіце для того самого періоду є історично правильнішою, ніж онімечене (пізніше) Єнквіц. У подальшому тексті подекуди — дбаючи про читача, щоб зовсім не заплутався, — я все-таки вживаю сучасні назви, навіть якщо з невеликою шкодою для історичної істини. Дуже, зрештою, відносної.
125
Салад (sallet) — півкруглий шолом з вузькими оглядовими щілинами, злегка загнутими крисами і витягнутим «хвостом» ззаду.
126
Старший із каноніків капітулу.
127
Накидка на латах у вигляді туніки, переважно із вишитим на ній гербом.
128
Різновид довгого плаща, підбитого хутром.
129
Капалін — піхотний шоломом напівсферичної форми, що мав криси з прорізами для очей.
130
Найпростіша, нічим не оздоблена біла полотняна сорочка. Такі сорочки використовувалися як одяг для засуджених на страту.
131
Гуситські помилки. Єретична віра (лат.).
132
Злочин (лат.).
133
За традицією, пілігрими у Святу Землю, зокрема до неймовірно популярної серед паломників могили святого Якова, а також до інших святинь, запускали бороду і вбиралися у специфічний одяг: коричневий чи сірий плащ та капелюх з дуже широкими крисами, які зазвичай розшивали мушлями. Мушля вважалася символом паломництва. Іноді пілігрими нашивали не власне равликів, а їхнє символічне зображення у формі спіралі.
134
В обох видах (лат.).
135
Помірковані гусити, які хотіли безкровної соціальної та політичної реформи церковного життя в Чехії.
136
Найгірші і затяті єретики (лат.).
137
«Вічний спочинок даруй їм…» — початкові слова католицької заупокійної молитви (лат.).
138
Фетровий головний убір, який щільно прилягав до скронь (лат.).
139
Легке сухе червоне вино.
140
Перші два слова першої фрази булли папи Мартіна V, яка вимагала більш пильно стежити за діями гуситів.
141
Туніка з гербом, яку одягали поверх обладунків (нім.).
142
Муж рідкісної прозірливості (лат.).
143
Священики, які усупереч прийнятій за догму тезі про безгрішність папи та абсолютність його авторитету утверджували верховенство соборів.
144
«Рим сказав своє слово, справу закінчено»(лат.), тобто Курія ухвалила своє рішення.
145
Переважно безграмотні та дурні (лат.).
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вежа блазнів», після закриття браузера.
