read-books.club » Любовне фентезі » Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"

106
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Темна заполонила душу дракона" автора Софія Кравченко. Жанр книги: Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 161 162 163 ... 345
Перейти на сторінку:

Хмаринка розчервонілась ще більше і відвела погляд в бік, тихо буркочучи собі під ніс:

– Пробач, я не хотіла, щоб так вийшло – і вона знову засмучена. Ну що з цією капризною Хмаринкою робити? То плаче від щастя, то одразу засмучується від якоїсь дрібниці, тікає від мене й знову плаче. 

Доходжу до ліжка і обережно вкладаю її на постіль й одразу вмощуюсь поряд.

– Невже настільки мені не віриш, що навіть спати зі мною будеш? – Марія уважно роздивляється мене. 

Я схиляюся до неї ближче й шепочу:

– Звичайно буду спати поряд, а раптом ти знову кудись втечеш від мене – і поки вона не встигла що не будь відповісти, цілую її зминаючи м'які губи які спочатку несміливо, а потім вже більш хоробріше відповіли мені. Марія запустила свої пальчики мені у волосся що я від задоволення загарчав поглибивши наш поцілунок, притис її своїм тілом щільніше до ліжка. Від неї я почув тихий стогін у відповідь що пестив мій слух.

Я з нехотя відірвався від її вуст, Хмаринка важко дихала від поцілунку, а мені зносило дах від того звабливого запаху який я від неї відчував. Якби мені сильно не хотілося затвердити свою мітку зробивши Хмаринку повністю своєю, але на жаль не сьогодні. Сьогодні був занадто важкий день і їй треба відпочити, тому я тихо прошепотів їй в губи:

– Час вже спати моя крихітна Хмаринко. – я пригорнув її до себе і Марія поклала свою голову мені на плече, обхопивши мене однією рукою якою повільно водила мені по грудях дражнячи мене цим ще більше.

– На добраніч, Дикунчику – прошепотіла мені на вухо ледве торкаючись його губами.

Точно дражнить, та ще, й навмисне. 

– На добраніч, моя Лея. – тихо прошепотів у відповідь.

 

1 ... 161 162 163 ... 345
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"