Читати книгу - "За крок до істини, Ірина Бондарчук"

Вони бігли, не озираючись, поки не дісталися виходу з лабіринту. Але тепер коридор, яким вони потрапили всередину, змінився. Стіни зрушилися, утворюючи нові перешкоди.

— Вони можуть контролювати механізми, — припустив Ігор, задихаючись.

— Нам потрібно знайти інший шлях, — відповіла Анна, швидко оглядаючи карту, яку вона встигла схопити.

На мапі був позначений ще один вихід, але він вів через нижній рівень лабіринту. Цей шлях був позначений як "небезпечний".

— У нас немає вибору, — сказала Анна, піднімаючи ліхтар. — Інакше вони нас знайдуть.

Вони обережно пішли вниз по вузькому проходу. Темрява ставала густішою, а повітря — важчим. Шлях був покритий пилом і уламками, які свідчили про те, що тут не ступала нога людини вже багато років.

— Що це за документи? — запитав Ігор, коли вони зупинилися перевести дух.

Анна розгорнула один із аркушів, на якому був детальний опис місця, названого "Ключовою точкою". Серед записів виділявся один:
"Артефакт захований у центрі, але його захищає механізм. Тільки той, хто знає істинний код, зможе його взяти."

— Артефакт? Що це може бути? — здивувалася Анна.

— Щось важливе, якщо вони так намагаються його приховати, — відповів Ігор.

У цей момент із глибини тунелю знову почулися кроки. Вороги були вже близько.

— Ми повинні йти, — твердо сказала Анна, стискаючи в руках документи та медальйон.

Вони попрямували далі, знаючи, що кожен їхній крок може бути останнім. Але тепер у них була ще одна мета: знайти цей загадковий артефакт, розкрити його секрети і нарешті зрозуміти, яка правда ховається за шифром, який вони тільки-но розгадали.