Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

Гані, Індонезії, Гвінеї, Афганістані, Судані, Єгипті, Алжирі, Бірмі, Тайланді, Індії, кілька разів у Фінляндії і так далі і так далі. Його візити були не просто тривалими, але затяжними, з оглядом численних пам'яток, відвідинами заводів, ферм, університетів, мітингів, концертів, бенкетів, з їздою як на слоні, так і на верблюді. І якщо в Америку - то на океанському лайнері, до Великобританії - на крейсері.

А вже ті країни, які лежали під гусеницями радянських танків, - Польщу, Угорщину, Болгарію, Румунію, Східну Німеччину, Чехословаччину, Монголію - Хрущов вважав своїм обов'язком відвідувати ледве не щороку.

І по своїй країні він роз'їжджав без зупинок. А країна в нас, треба віддати належне, велика. Ось Хрущов - на бавовняних плантаціях Узбекистану, а ось - на будівництві Кременчуцької ГЕС, то він у нафтовиків Баку, то у шахтарів Донбасу. Він спостерігав за навчаннями флоту, в пустелі давав поради будівельникам Великого Каракумського каналу, вчив творців важкого танка ЙС-7 основам сучасного бою.

Тут ще й візити чужоземних гостей. То з Непалу, а то з Індії, ось Фідель з Куби прилетів на півтора місяця, а ось Ахмед з Алжиру. Особливий випадок - гості з розбудженої Африки. Ті до нас колоною йшли, косяком, змінюючи один одного. І все - під фанфари і державні гімни, з промовами й урочистими маршами почесної варти, з проїздом по вулицях радісної Москви, з відвідуванням Мавзолею Леніна й урочистим покладанням вінків, з врученням орденів дорогим гостям, з нескінченними прийомами і бенкетами, з підписанням протоколів та угод , з роздачею незліченним друзям кораблів і літаків, танків і бронетранспортерів, гармат і мінометів, тракторів і комбайнів, домобудівних комбінатів та унікальних технологій.

Фрол Романович Козлов все це вітав: давай-давай, Микито Сергійовичу, мир-дружба! Ось ще тобі і в Австралію не завадило б. На кенгурині зграї помилуватися. Тижнів би на два-три...

Хрущов подорожував, Козлов правив країною, не сперечаючись з Хрущовом, підтакуючи, копіюючи його навіть у дрібницях, не випинаючи в його присутності ні своєї влади, ні своїх задумів, ні все більшого зростання впливу на державний апарат, але наполегливо і твердо просуваючи власну лінію, розставляючи своїх людей. Ось тільки у Збройних Силах у нього не було опори. Тому Фрол Романович дружний з генералами і маршалами. Він частий і вдячний гість на генеральських узливаннях. Він не суперечить і не сперечається. Він уважно слухає, він вникає, він піклується.

У верхах Збройних Сил багато хто зрозумів ситуацію, що склалася, і по гідності її оцінив. Тому присутність цієї абсолютно цивільної людини в компанії фронтовиків не виглядала дивною. Швидше навпаки: маршали й генерали святкують разом зі своїм Верховним головнокомандувачем, хоча він і суто цивільна людина, хоча посаду таку він поки офіційно й не займає.

Все в той день було там так, як і скрізь у нас, коли разом збиралися бойові друзі: байки, підколи, пісні про темну ніч і про вогонь у тісній грубці. Правда, співали без гармошки.

А фронтова доза - це святе.

Випили. Закусили. Ще випили. Випили за новоспеченого очільника держави Голову Президії Верховної Ради СРСР генерал-лейтенанта Брежнєва Леоніда Ілліча.

З теми війни якось непомітно, але абсолютно неминуче перескочили на тему збитого американського літака.

І Микиту понесло: літак-невидимка, а ми його - першою ракетою! Та ми їм - Кузькіну мать!

Загинає пальці Хрущов:

- Перша у світі міжконтинентальна балістична ракета - наша!

- Перший супутник - наш!

- Бомбу скоро зробимо, якої ні в кого в світі немає!

- Людину в космос першими пошлемо! Корольов до кінця року обіцяв.

- Африка прокидається!

- Азія прокидається!

- Латинська Америка прокидається! На Кубі Фідель соціалізм побудує!

І висновок: пора! Пора капіталізму кінець покласти!

Зовсім недавно, 14 січня 1960 року сяючий Микита Хрущов з трибуни сесії Верховної Ради СРСР оголосив, що минулий 1959 рік увійде в історію як перший рік розгорнутого будівництва комунізму в Радянському Союзі. Перша фаза комунізму буде побудована до 1970 року, остаточний тріумф - до 1980 року.

Але комунізм не може існувати поряд з жахливим утиском людей у капіталістичних країнах. Пора з цим закінчувати.

5

Начальник ГРУ генерал армії Сєров Іван Олександрович підняв трохи обважнілу голову, хитнув нею, відганяючи легкий хміль. Що він чує? Пора кінець покласти? Це якими силами?

Різка була людина Іван Олександрович. Правив жорстко. Любив розстріли. Любив не порожню неуважність при виконаннях вироків, але активну і творчу в них участь. Любив підлеглим приклад показати: ось як треба! Стріляти в улоговинку, де череп з хребтом сходиться.

Все життя за Хрущовом ішов Іван Олександрович, як за криголамом. Підтримував його завжди і у всьому. Дружна група штовхала Хрущова вгору, а він, діставшись трохи вище, тягнув за собою групу.

Раніше в групі ще й Жуков був. Він-то й врятував Хрущова в 1957 році. Але понесло Жукова. Довелося викинути його зі зграї.

Все б добре, але заносить і самого Хрущова. Ох, як заносить. Він все ніяк Кузькіну мать забути не хоче. Подивився начальник ГРУ в очі Брежнєву Леоніду Іллічу, найвірнішому соратнику Хрущова. Нічого цікавого не побачив. Подивився в очі Козлову Фролу Романовичу, Малиновському, Бірюзову, Недєліну. І тут раптом напоровся на погляд Варенцова.

І вони зрозуміли один одного.

6

Наступної неділі на дачі Головного маршала артилерії Варенцова дим коромислом. Під великою яблунею кухар шашлики смажить. Запах на весь сад, на весь ліс. Музика гримить. Гості модну пісню кричать про те, як по нічному місту бреде тиша.

А в Головного маршала артилерії Варенцова серйозна розмова з начальником ГРУ генералом армії Сєровом. Вони вбік відійшли.

- Микита з ланцюга рветься. Щоб дров не наламав.

- Наламає.

- Ти знаєш, Іване Олександровичу, все може бути набагато серйозніше, ніж нам видається.

- Він щось затіває, і це може погано скінчитися. Для всіх нас. Для всіх.

- Треба подумати над варіантами.

7

16 травня 1960 року в Парижі відбулася зустріч лідерів чотирьох держав: Радянського Союзу, США, Великобританії, Франції. Головне питання - Берлін.

У Другій світовій війні Німеччина була розгромлена і розділена на чотири зони окупації: радянську, американську, британську та французьку. Крім того, Берлін, який знаходився в радянській зоні, теж був розділений на чотири сектори, і теж - на радянський, американський, британський і французький.

Три зони Німеччини, які були окуповані західними союзниками, злилися до Федеративної Німеччини. Три сектори Берліну стали Західним Берліном.

А Західний Берлін став скалкою в тілі