Читати книгу - "Нескорена імператриця, Аманді Хоуп"

З цією думкою вона востаннє глянула на військовий табір, що розтягнувся в долині, і пришпорила коня. Ліннея посміхалася, мчачи назустріч ранковому сонцю.

Пара днів у дорозі пройшли без жодних подій. Колишня імператриця навчилася тримати свою ненависть у вузді, ні словом, ні поглядом не даючи зрозуміти Його Високості свого до нього справжнього ставлення.

І все ж таки він підозрював, що дівчина не живить до нього ніяких почуттів. Це серйозно зачепило гордість третього принца. Він усе частіше і ретельніше її розглядав, ніби намагався відгадати, що за загадка ховається за цим гарненьким обличчям. З якогось моменту він став помічати, що її очі напрочуд глибокі й принадні, а посмішка, що розцвітала на обличчі, робила її неймовірно чарівною.

На третій день шляху на дорозі сталася подія, яка змусила Ліннею знову подумки повернутися в минуле.

Принц і його охоронці вигарцовували з доброю швидкістю попереду, несподівано на дорогу, немов з нізвідки вибігла жебрачка. Зупинитися вони вчасно не встигли і промчали повз. Якимось дивом жебрачка залишилася живою, лише скочивши стрімголов з дороги.

Ліна одразу ж згадала цю дівчину, з подивом відзначаючи, що деякі події у житті неминучі.

Вона зупинилася біля бідолахи, що лежала біля дороги. Коротко наказала слугам підняти її, дати води, їжі та обробити рани, а потім наказала взяти її з собою, посадивши на козли карети. Все це значно затримало їх у дорозі, Його Високість був незадоволений її діями, але вдав, що захоплений великим серцем дочки генерала. Дівчині були противні його похвали, знаючи, наскільки вони лицемірні і неправдиві, вона хотіла заткнути зухвальця, але лише покірно опустила очі, бо в них вирувала буря.

Процесія знову рушила в дорогу.

Чому ця незначна подія повторилася? Ліннея насупилась. Знаючи, що станеться далі, вона зараз мала просто проїхати повз. Але й у цьому житті, вже передбачаючи наслідки, дівчина не залишила нещасну вмирати біля дороги.

Після того, як вона її врятувала, відмила, пригріла, знайдена дівчина залишилася з майбутньою імператрицею, присягнувшись за свій порятунок відплатити вірною службою.

Але й вона зрадила господиню.

«Чому?» - задала тоді єдине питання Ліннея.

У відповідь служниця глянула на неї з неприхованою ненавистю. Все виявилося просто і складно.

Дівчина була надто горда. Спочатку вона й справді віддано служила своїй пані, але згодом почуття вдячності притупилося. Залишилося лише жаль і сором від того, що господиня бачила її настільки непривабливою на дорозі. Після сором переріс у неприйняття, а далі й у ненависть, що закінчилася зрадою.

Людські почуття настільки мінливі. Якщо зберігати в серці сором, він переросте у провину, яку слабкі люди тільки й можуть перекласти на іншого. Служниця згодом стала звинувачувати свою рятівницю в тому, що вона живе чудово, а їй, бідолашній, довелося стільки всього пережити.

Незбагненно серце людське і найбільше всього в світі зіпсоване. Їй лише треба було вирощувати в душі подяку, а не сором, життя б по-іншому склалося.

Ліннея дивилася на згорблену спину своєї служниці з минулого життя і розуміла, що більше не має до неї співчуття у своєму серці. Саме вона передавала відомості коханій наложниці імператора, і з її допомогою трапилося багато бід. Імператриця довгий час не могла знайти шпигуна у своїх лавах, вона й подумати не могла на жінку, яку колись урятувала. Зрештою, ця служниця також загинула від рук наложниці. Коли імператрицю заслали до холодного палацу, вона стала непотрібною. Її жорстоко втопили в бочці з помиями.

«Така доля зрадників!» - подумала тоді Ліннея, але в душі залишився лише жаль.

Діставшись до заїжджого двору, Ліна передала знайдену дівчину під опіку господині.

- Не залишайте мене! - кинулася до неї жебрачка. - Візьміть мене на службу! Обіцяю вам служити вірою та правдою!

"Ті ж слова!" - здивовано помітила дочка генерала, але цього разу ні жалюгідний вигляд, ні палкі промови не зачепили її.

- Мені не потрібні слуги! - відповіла вона холодно і, більше не звертаючи уваги на схлипування нещасної, вийшла.

Колишня імператриця гостро потребувала відданих людей, вона має довгий шлях. Але тепер вона буде ретельніше вибирати друзів і пильніше стежити за ворогами.