read-books.club » Романтична еротика » Всього одна ніч, щоб отримати щастя..., Крістіна Жиглата 📚 - Українською

Читати книгу - "Всього одна ніч, щоб отримати щастя..., Крістіна Жиглата"

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Всього одна ніч, щоб отримати щастя..." автора Крістіна Жиглата. Жанр книги: Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 15 16 17 ... 25
Перейти на сторінку:
Розділ 8

 

 

Вероніка.

 

- Ти розумієш, що ти зараз кажеш? – уточнюю, застигши на місці. - Якщо я зараз піду з дому, він мене більше на поріг не пустить. А якщо пустить, то тільки… Мені нема куди йти. Розумієш! Моя мама, не знає про проблеми із чоловіком. Живе ілюзією, що в мене все гаразд. А я боюся їй сказати правду, бо в неї хворе серце!

 

- Я забираю тебе та твого сина! І мені начхати на твого ублюдочного чоловіка! Назад, ти не повернешся до нього! А мамі, правду скажеш згодом. Поступово, - сердито каже, обхопивши долонями мої щоки. - Ти не залишишся з ним тут. Ніколи! Я подбаю про вас!

 

- Ти серйозно?! – дивуюсь. – Ми знаємо одне одного одну ніч! Так не буває…

 

- Буває! – обриває він мене. – І я тобі доведу! А якщо ти сумніваєшся в мені, боїшся, що я буду таким, як він, то дарма. Але я не буду тебе, ні до чого примушувати! Якщо ти не відчуваєш до мене якихось почуттів або я тобі гидкий, я не нав'язуватиму тобі себе! Ти можеш просто жити зі своїм сином у мене, скільки тобі знадобиться! Поки не станеш на ноги! Знайдеш рішення! Себе…

І я відводжу погляд убік. Я стільки вірила в слова Єгора, його обіцянки, а все виявилося лише брехнею. Знову так сліпо повірити, і потрапити з вогню та в полум'я! Страшно! Але...

Влад не такий! Я відчувала, знала! Те, як він дивиться на мене. Торкається. Це все має значення. Йому важливе моє життя. Він хвилюється. Тільки через одну ніч….

 

Я стояла в сумнівах кілька секунд, поки він не притис мене до себе, давши знову відчути необхідне тепло. Наче знав, що це допоможе, що мені воно дуже потрібне.

 

А серце в його грудях було як шалене! І це все через мене.

 

- Я захищу вас від нього, - обіцяє. – Повір, я це можу. Але ти маєш довіритися мені, - додає, трохи відсторонюючи мене від себе, щоб зазирнути в очі.

 

А я дивлюся на нього, і не можу повірити у те, що відбувається. Так дивно! І добре!

 

Повільно киваю, і він цілує мене в губи. Легенько, бо бачив на них рану, а потім з якимсь нетерпінням рвонув у під'їзд, потягнувши мене за собою.

 

Перетинаємо п'ять поверхів, в одну мить і опиняємось перед дверима нашої квартири. Тільки зараз я замислююся над тим, що так і не сказала Владу, про сьогоднішніх гостей. Тому притримавши його за руку, зупиняю біля входу, а він, ще не почувши від мене жодного слова, вже заперечливо хитає головою:

- Не сумнівайся! Ти вже вирішила їхати зі мною! Рішення не змінюється, – попереджає, а мені хочеться посміхнутися. Йому так важливо?

 

- Я тільки хотіла попередити… їх там троє! Друзі чоловіка! Один із них військовий за контрактом, а другий – колега по роботі, - поясню, начебто це щось змінить. Просто хотіла, щоб він знав, з чим йому доведеться зіткнутися.

 

- Торкалися? - одне питання, і я відводжу погляд. – Зрозуміло! – кидає, обійнявши за талію. - Все буде в добре. Не бійся. Я не дам тебе образити. Як тільки увійдеш у квартиру, йди, збирай все найнеобхідніше для себе та сина. Решту заберемо потім. І Ніка ..., - Додає він, зазирнувши мені в очі. - Не називай його, більше "чоловіком"!

 

Ми заходимо в квартиру, і я одразу бачу у відчинених дверях кімнати, на дивані, сплячого Єгора. Віталік і Валера сиділи за столом, але тільки-но почули хлопок дверей, піднялися з місця і почали наближатися до нас.

 

- Іди, - легенько відштовхнувши мене від себе, каже Влад, при цьому м'яко посміхнувся. Як він може посміхатися у такий момент? І що зараз буде? Чи впорається він сам? - Збирай речі. Я зараз прийду за Макаром. Не буди його, я віднесу його на руках, - додає упевнено, наче знає результат.

І я, кивнувши, прямую в спальню сина, на мить, застигши в отворі.

 

Віталік підходить першим до Влада, піднявши перед собою руки, на знак примирення, починає:

- Гей, друже, мій брат не хотів чіпати Ніку! Я не знаю, що вона тобі там наговорила, але… нічого не було!

 

– Цей брат? – уточнює Влад, кивнувши  на Валерку.

 

- Так! – підтверджує Віталік, і Влад без жодних пояснень, завдає удару Валері в живіт. Той із шипінням випускає з легких повітря та згинається навпіл, ледве вистоявши на ногах. - Гей, ти чого! – обурюється Віталік, роблячи крок до Влада, але отримує удар у ніс. Настільки сильний, що його знесло до стінки, і він з гуркотом упав на підлогу, знепритомнівши.

 

Після чого, Влад хапає Валеру за шию ззаду, піднімає ближче до себе і випльовує прямо в обличчя:

 

- Вже завтра ти достроково звільнений із військової служби! Вибирай: пункт "г", частини 1, статті 49 чи пункт "а", частини 1, статті 49? Я про це подбаю! - гарчить, завдаючи ще одного удару, але я вже не дивлюся.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 15 16 17 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всього одна ніч, щоб отримати щастя..., Крістіна Жиглата», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Всього одна ніч, щоб отримати щастя..., Крістіна Жиглата"