Читати книгу - "Мені не потрібен чоловік! Що значить, ви наполягаєте?!, Ольга Обська"

Його вистачило на те, щоб залізти по дереву у відкрите вікно крамниці. А далі — все, як у тумані. Але міцний організм взяв своє — коли дівчина з'явилася поруч із ним зі свічкою, він прокинувся.

Звичайно, він її дражнив, коли говорив, що бачить замість неї козу. Зілля просто трохи розмило її образ, але цього вистачило, щоб Моріс її не впізнавав. І справа не лише в зовнішності. Вона була сьогодні іншою. Впертою, норовливою, безстрашною, впевненою в собі. Йому навіть сподобалося, як вона відчайдушно пручалася. Він, звичайно, сердився, але в той самий час йому було весело. Ще жодного разу Морісу не доводилося воювати з юною муазіль. Він ловив себе на думці, що не хоче ненароком зробити їй боляче, але якось же треба було винести цю вперту особу з небезпечного місця.

Щоправда, її повірений заявив, що жодної небезпеки для неї в крамниці немає. Чому? У неї теж є захисний дамарійський амулет? Однак Моріс його не помітив. Можливо, Вів'єн ховала артефакт під одягом. Але звідки у неї така рідкісна річ? Роздобути дамарійський амулет неймовірно складно навіть за великі гроші.

У його дружини секретів виявилося набагато більше, ніж Моріс припускав. Точніше, поки не дружини. Але він збирався це якомога швидше виправити. Завтра ж навідається до магістра Модестайна — настоятеля місцевого храму, щоб домовитися про відновлення шлюбної процедури. Моріс сподівався, що старець добре його пам'ятає, і буде радий допомогти. А що стосується Вів'єн, не буде ж вона продовжувати стояти на своїм? Моріс вважав, що не буде. Скільки там вона сказала у неї готівки — двадцять луардів? На три дні їй вистачить. А потім вона згадає, чому погодилася на цей шлюб. Тому що він їй вигідний.

Всі ці думки роїлися в голові Моріса, коли він лежав у ліжку в орендованому номері і дивився у вікно. Несподівано очі вихопили в темряві ночі силует. На вигляд дитячий. Дитина лізла у його вікно...