Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

- Я ... й так нею вже стала ... хіба ні? - пролепетала вона.

- Ти була моєю дівчиною, а тепер я пропоную тобі офіційний статус, але не хочу, щоб тебе лякало моє становище, бо це вже не перешкода. Я хочу, щоб усі сприймали тебе не як мою названу сестру, яка гостювала на Химері, я хочу, щоб ти могла назвати себе моєю дружиною. Тому я ще раз питаю тебе, ти вийдеш за мене заміж? – не зводячи з неї уважного погляду пронизливих чорних очей, промовив Зур.

- А що химери для цього мають спеціальний обряд? - спитала вона, раптом розуміючи, що несе в цей момент неймовірну дурість.

- Ти знущаєшся з мене, Енн? –  розгубився Зур, втрачаючи терпіння.

- Я ... люблю ... тебе, Зуре, - видавила Енн, відтягуючи час, розжарюючи напругу навколо Зура, який вже почав бліднути, вперше не розуміючи, що діється з емоціями цієї дівчини. – І, напевно …вийти за тебе …заміж, це було б …найбільшим безумством у моєму житті …але я …зроблю це. Я хочу стати твоєю дружиною! - Вигукнула вона в кінці своєї заплутаної промови, мало не довівши нею Зура до істерики.

Він шумно видихнув, намагаючись розгублено посміхнутися.

- Енн, ти просто з дивовижним садизмом вмієш змусити чоловіка хвилюватись! Уф! Йди до мене! - Зур з ніжністю притиснув до себе дівчину, і знов звернувся до старця, який весь час спокійно спостерігав за ними:

 - Я хотів би попросити тебе, мудрий Омісе, здійснити над нами обряд поєднання священних уз на офіційній церемонії за два тижні в Карханкурті.

- Прийму за честь, ваша високосте, - вклонився Оміс, - сьогодні ж почну готуватися до церемонії.

Прямо з печери, з'єднавшись по портвебу зі своїм радником, Зур зажадав від нього звіту за минулі дні, чим страшенно злякав химерського міністра, який напевно вирішив, що правитель просто шукає привід його позбутися:

- Але, ваша високосте, відколи ви віддали мені вказівки минуло лише сім хвилин, - виправдовуючись, сказав радник, нервово поправляючи тугий комір.

- Хм! - відключившись, невизначено крякнув Зур, красномовно глянувши на здивовану дівчину.

- І як це розуміти?! Що цього не було? Труднощі, випробування, наші розмови, дощ – це лише ілюзія?! – випалила Енн, яка не бажала миритися з міражами.

- Для вас це було реальністю, а для решти лише миттю, - хитро прошепотів Оміс, - адже я казав, що не треба думати про час. На шляху сіпата його немає.

Це повернення в Карханкурт було початком абсолютно нового життя. У резиденцію імператора Химера повертався зцілений Зур і вже інша Енн. Там, на шляху сіпата, вони зрозуміли для себе одну важливу річ, що мета їхнього існування - це прагнути один до одного, а змістом їхнього життя було кохання, яке поєднувало їх в одну суть, не дивлячись на відмінності, купу недоліків та переваг. Просто інакше вони вже не змогли б існувати у цьому світі одне без одного. Це зрозумів і жорсткий за своєю натурою химер, що має неймовірну силу проникнення та гнучкості своєї суті, яка обрала рівняння на кохану жінку. Це розуміла і вперта Енн, яка вже не могла уявити себе відірваною від Зура, бо вона нарешті знайшла свою орбіту. Тепер вона навіть не замислювалася, що принесе їй завтрашній день, які можуть виникнути труднощі – це все було не важливо. Їй було добре поруч із ним, вона постійно відчувала, що кохана і що любить, де б він не був, вона довірилася йому і це зробило його щасливим – лише це було головним.