read-books.club » Фентезі » Чорнильна смерть 📚 - Українською

Читати книгу - "Чорнильна смерть"

215
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Чорнильна смерть" автора Корнелія Функе. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 155 156
Перейти на сторінку:
побачити той інший світ. Або з Елінор. І що треба з'ясувати, якого стариганя мав на увазі батько, бо в Омбрі їх декілька. Можливо, він казав про того, що має двох скляних чоловічків і пише пісні для шпільманів і Віоланти, яку всі тепер називають Доброю і люблять її набагато більше, ніж її сина. Батист називає того стариганя Чорнильним Ткачем, а Меґі інколи провідує його. Можливо, наступного разу він піде разом з нею і розпитає його про слова, які відчиняють двері. Бо інший світ, напевне, цікавий, набагато цікавіший за власний…

Хто є хто?

Айзенґлянц — Орфеїв скляний чоловічок

Ансельмо — сторож брами Омбрійського замку

Бальбулюс — книжковий ілюстратор Омбрійського замку

Баста — колій і Каприкорнів поплічник

Батист — шпільман, актор, маскороб

Белла — цілителька в притулку Болотяника

Бенедикта — шпільманка

Білі жінки — служниці Смерті

Болотяник — цирульник; засновник притулку в затінку Сутінкового замку, а згодом в Омбрі

Бридка — див. Віоланта

Бріана — донька Вогнерукого і Роксани; Віолантина і Орфеєва служниця

Бугай — див. Ос

Ведмідь — незмінний товариш Чорного Принца

Віоланта — Віоланта Бридка; донька Змієголова; вдова Козимо; мати Якопо

Віто — Віолантин солдат

Вогнерукий — шпільман; вогнедув; мандрівник між світами

Вогнеходець — див. Вогнерукий

Волоцюга — розбійник

Ворон — шпільман; вогнедув

Вугляр — розбійник

Ґвін — рогата куниця Вогнерукого

Ґевал — див. Цукор

Ґекон — розбійник

Даріус — колишній Каприкорнів читець; бібліотекар Елінор

Двопалий — розбійник

Дерев'янка — розбійник

Деспіна — Мінервина донька

Дорія — розбійник; молодший брат Здорованя; приятель Люка

Дупласті дерева— тут спочиває Вогнерукий, де його стережуть білі жінки

Дурисвіт — розбійник

Елінор — Елінор Лоредан; тітка Рези, бабця Меґі

Єган — Роксанин син

Зарізяка — поплічник Каприкорна і Змієголова

Затинкуватий  — див. Даріус

Зітхач — див. Тлустий князь

Змієголов — найжорстокіший князь Чорнильного світу; Віолантин батько

Змій — див. Змієголов

Здоровань — шпільман і розбійник; один з найвірніших товаришів Чорного Принца

Іво — Мінервин син

Їжак — розбійник

Каприкорн — ватажок банди паліїв і грабіжників; знищувач видання «Чорнильного серця»

Каприкорнова фортеця  — криївка Каприкорнових розбійників і паліїв у хащі; саме тут Мо і Реза вступають у Чорнильний світ і тут Мортола поранила Мо

Каприкорнове село — забуте кубло в Ліґурії; місце першої розв’язки

Карт — помічниця в притулку Болотяника

Книжка з чистими сторінками — її зшив Мо для Змієголова; обіцяє безсмертя

Козимо — Козимо Вродливий; син Тлустого князя; Віолантин чоловік

Кокерель — один з Каприкорнових людей

Кропива — цілителька

Круглолиций — див. Орфей

Ладзаро — ім’я Здорованя

Лоредан — див. Елінор

Люк — розбійник; приятель Дорії

Мансарда — криївка розбійників

Меґі — донька Мо і Рези; чтиця

Миршавець — свояк Змієголова; намісник Омбри

Мишачий млин — місце, де майже справдилися слова Феноліо про смерть Вогнерукого

Міна — шпільманка

Мінерва — господиня Феноліо; мати Деспіни та Іво

Мо — Мортимер Фольхарт; палітурник; Резин чоловік, батько Меґі; його ще називають Чарівновустий; інколи — Сойка

Мортимер — див. Мо

Мортола — Каприкорнова мати; певний час Резина господиня

Моховині — цілительки

Непрохідна хаща — ліс на південь від Омбри; місце прибуття в Чорнильний світ Меґі й Фарида

Озерний замок — батьківщина Віолантиної матері; місце остаточної розв’язки

Омбра — замок і місто; одна з головних сцен дії

Орфей — поет і читець

Ос — Орфеїв охоронець

Паула — онучка Феноліо

Піппо — онук Феноліо

Пласконіс — Каприкорнів помічник

Принц — див. Чорний Принц

Притулок — лікарня і шпиталь Болотяника в затінку Сутінкового замку; місце порятунку

Проноза — рогата куниця Вогнерукого і Фарида

Реза — Тереза Фольхарт; дружина Мо; мати Меґі

Ріко — онук Феноліо

Розанна — молодша донька Вогнерукого і Роксани

Розенкварц — скляний чоловічок Феноліо

Роксана — дружина Вогнерукого; давніше шпільманка; цілителька

Рудий Лис — один з Каприкорнових людей; товариш Каприкорна; герольд Змієголова

Свистун — Каприкорнів шпільман; герольд Змієголова

Сироголовий — див. Орфей

Сойка — легендарний розбійник, створений уявою Феноліо; ім’я і роль Мо

Соляний князь  — Віолантин дід по материнській лінії

Сорока — див. Мортола

Срібний князь — див. Змієголов

Срібноносий — див. Свистун

Страшидло — розбійник

Строкатий люд  — шпільмани Чорнильного світу: фіґлярі, люд чаклуни, вогнедуви, кидії ножів

Сутінковий замок — замок Змієголова

Тадео — бібліотекар Сутінкового замку

Таємний табір  — табір розбійників; тут вилікували Мо

Телепень — див. Орфей

Тереза — див. Реза

Тлустий князь  — володар Омбрійського замку і Омбрійської землі; батько Козимо Вродливого; Віолантин свекор

Туліо — паж Тлустого князя і Віоланти

Фарид — хлопець, випадково вичитаний з казок «Тисяча і однієї ночі»; учень Вогнерукого

Феноліо — творець Чорнильного світу, автор книжки «Чорнильне серце»

Фольхарт — прізвище Мо, Меґі та Рези

Фульвіо — Каприкорнів помічник

Хапало — розбійник

Хлопчик- мізинчик — охоронець Змієголова

Хмароходець — шпільман; колишній канатоходець; товариш Вогнерукого

Цербер — Орфеїв пес

Цвинтаршпільманів — тут Мо викликає білих жінок

Цукор — Мортолин і Орфеїв слуга

Чарівновустий — див. Мо

Чорний Принц — король шпільманів; проводир розбійників; господар ведмедя

«Чорнильне серце» — книжка Феноліо; останні примірники є пожаданою здобиччю для Каприкорна і Орфея

Чорнильний Ткач — див. Феноліо

Чорнобородий — розбійник

Чотириокий — див. Орфей

Шовкун — розбійник

Якопо — син Віоланти і Козимо; онук Змієголова

Яшма — Орфеїв скляний чоловічок

Подяки

Я власне, мало що можу додати до своїх подяк за «Чорнильну кров». Я й далі вдячна тим самим людям, які допомогли перетворити рукопис у книжку: моєму редакторові Урсулі Гекель, що знову ретельно опрацювала всі мої сторінки; Мартині Петерсен, технічному редакторові видавництва «Сесіliе Dressier Verlag», що й цій книжці викроїла прегарну одяганку, і Анке Мец,

1 ... 155 156
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорнильна смерть», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорнильна смерть"