Читати книгу - "Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер"

Зовні я намагаюся бути спокійною, але всередині все стискається. Я не така смілива, як мені хотілося б бути. Не вмію "ставити людей на місце" або домагатися потрібних відповідей. Але зараз мене підживлює цікавість і жага закінчити все швидше.

І, звісно, Шварц, який поруч і допоможе.

А ще... Гаразд, є щось приємне в тому, як обличчя Волошина змінюється. Іра сидить спиною до мене, тому нічого не бачить, а от чоловік помічає. Виглядає розгубленим, за секунду - натягує усмішку. Його погляд бігає, ніби намагаючись знайти чорний вихід.

Вадим різко підводиться, коли мені залишається кілька кроків. Вискакує з-за столу, йде мені назустріч. Виглядає розслабленим і радісним. Якби я не знала, що відбувається, то не помітила б того, як смикається його кадик від хвилювання.

- Тая, яка зустріч, - заговорює першим, зупиняючись переді мною. Так, щоб я не бачила його співрозмовницю. - Із Дімою тут відпочиваєш?

- Ні. Шварц сказав, що ти нахвалював це місце, вирішила перевірити.

- Ось як. Сподіваюся, все подобається? Якщо я щось раджу, то завжди хочу, щоб це місце сподобалося.

Волошин киває, виглядає до неподобства зацікавленим. Так і не скажеш, що він тут замишляє змову проти мого чоловіка. З двоюрідною сестрою, яку намагався підкласти під Діму.

- Тут дуже... цікаво, - добираю слово. - Насправді, я підійшла не просто так.

- Так? Щось сталося?

- Діма казав, що ти подав заяву проти Іри. Хотіла дізнатися, як усе просувається, які прогнози.

- Прогнози? Непогані, працюємо над цим. Думаю...

- Ой, Вадиме, - мило посміхаюся, торкаючись до плеча чоловіка. - Я не в тебе хотіла дізнатися.

Обходжу чоловіка, добираючись до столика. Ірі ніколи нічого не заважало влазити, зараз я повторюю за нею. Нахабно сідаю на диван, де хвилину тому сидів Волошин. Відкидаюся на спинку, закидаю ногу на ногу.

- Привіт, Ірино Семенова.

Змахую долонею. І, мабуть, це можна назвати помстою. Бо всередині все заливає радістю від того, що дівчина виглядає ошелешеною. Ефект несподіванки тепер на моєму боці. Виявляється, це приємно. Коли нападають не на тебе, а ти.

Іра мовчить, не посміхається своєю білосніжною стервенною посмішкою. Кидає швидкий погляд на Волошина, який підійшов, потім на мене. Намагається зрозуміти, що відбувається.

- Вадим попередив, що ти будеш тут, - знизую плечима. - Вирішив, що нам варто все з'ясувати та допомогти одне одному.

- Тобто ти теж...

- Я не попереджав! - чоловік перебиває, мабуть, не бажаючи, щоб Іра сказала щось зайве.

- О, отже, не гратимемо, що ви тут випадково зустрілися й Іра не твоя сестра? Супер, так буде швидше і простіше. Але я все-таки хочу прояснити те, що відбувається.

Парочка переглядається, я чекаю. Їм нічого не завадить зараз піти. Волошин може кинути гроші за вечерю, втекти під ручку з Ірою. Але ж він розуміє, що до нього все одно прийдуть за поясненнями. Як мінімум, йому потрібно буде з'явитися в офісі для звільнення.

Крім того, у мене є невелика перевага, яку я готова обміняти на відповіді. Даю парочці кілька секунд, і починаю говорити, коли Іра підіймається.

- У мене тепер новий юрист, більш лояльний, - вимовляю, дивлячись на Вадима. - Який зацікавлений у тому, щоб довести справу до суду. Упевнена, у нього вийде довести напад, переслідування і бажання заподіяти шкоду.

- Кілька подряпин не така велика справа, - вимовляє чоловік обережно.

- А сталкінг - так. Особливо, коли це стосується особистої інформації. Наприклад, розголошення конфіденційних даних? Поправ мене, Вадиме, якщо помиляюся, але думаю - тут багато можна приписати. У будь-якому разі цей юрист дуже зацікавлений у моїй безпеці. А це означає - і у вироку для Іри.

Я блефую, відверто і безглуздо. У законах я не розбираюся, не уявляю, які покарання для таких злочинів. Але ось у Шварці я, чомусь, упевнена на сто відсотків. А він справді щось придумає, якщо я попрошу. Хоч сам і не юрист.

- Хибний постріл, - Волошин усміхається. - Ти нічого не доб'єшся. А всі розповіді... Покинута ображена дружина і чоловік, який попався на інтрижці. Щоб ви не намагалися довести, буде виглядати брудом.

- Може. А може ваша ділова репутація піде на дно, а нападу вистачить для доказів.

- Додай про підробку документів, - радить Мирон, з'являючись раптово. - Моя армія юристів любить із таким гратися, - вмощується поруч, закидаючи руку на мої плечі. Додає тихіше, тільки для мене: - Вибач, не зміг утриматися осторонь.

Поява Шварца вагомо змінює розклад сил. З одного боку мене журить, що я не змогла розібратися без чужої допомоги. Але розумію, що з Мироном усе піде набагато швидше.

Я не хочу бути героїнею, яка в усьому розібралася сама.

Я лише хочу, щоб усе прояснилося і закінчилося.

- Що тобі потрібно, Тай?

Волошин запитує прямо, відкидаючи ігри. Схоже, переживає за Іру. Я киваю на диван, натякаючи, щоб він присів. Не знаю, наскільки в мене ще вистачить напускної сміливості, але хочу скористатися нею до кінця.