Читати книгу - "Полум'я і крига , Аліна Скінтей"

— Ви впевнені, що це… безпечно?

— Абсолютно, — відповіла Івена, але в її голосі з’явилася нотка напруження. Вона збільшила потік магії, і полум’я стало інтенсивнішим, обпалюючи повітря навколо.

Магічна димка, здавалося, поглинула тіло хворого. На кілька секунд кімната наповнилася тишею, яку порушувало лише потріскування полум’я. Потім димка почала поступово зникати, вбираючись у тіло чоловіка, а з його шкіри піднялася пара, ніби з киплячої води.

— Це нормально? — нервово запитав Салас, ступивши ще один крок назад.

Рован лише злегка кивнув, не зводячи очей із процесу.

Нарешті, чоловік, який лежав на ліжку, глибоко вдихнув і стиснув пальці, ніби прокинувшись від довгого сну. Колір його обличчя почав повертатися до здорового відтінку, а синюшні плями поступово зникали.

— Це… спрацювало, — тихо промовила Івена, витираючи піт із чола. Вона втомлено відкинулася назад, але її очі світилися полегшенням.

— Ви справжня цілителька, — прошепотів Салас із побожним трепетом.

— Ні, — з усмішкою відповіла Івена, важко дихаючи. — Просто та, хто хоче зробити світ трохи кращим.

Івена, ще не повністю відновившись, її груди важко здіймалися, а піт тонкими краплями стікав по скронях, але в очах світилася гордість за вдале заклинання.

— Капітане, твоя черга, — кинула вона через плече Ровану, її голос звучав впевнено, але з легким відтінком втоми.

Рован, який стояв біля дверей, прислухавшись до її слів, трохи випростався, але перш ніж він встиг зробити крок до Івени, тишу кімнати прорвав різкий звук розчинених дверей.

До оселі влетів маленький хлопчик, не старший десяти років, з розпатланим волоссям і розширеними від жаху очима. Його щоки були червоні від холоду, а губи тряслися, однаково від морозу і страху.

— Монстри! Там монстри! Вони напали! — закричав він, захлинаючись від сліз і хапаючи ротом повітря.