Читати книгу - "Фермерська романтика, Валерія Оквітань"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Євген замахав головою, показуючи, що важко йому точно не буде. Тася не знала куди себе подіти. Їй хотілось заперечити та відмовитись, але навряд чи ці люди дозволять їй це зробити.
— То що, Тасю, розкажи про себе трохи, — емоційно запитав Ярослав і сперся на свій кулак, окреслюючи поглядом фігуру дівчини. Якби Марія Олександрівна не попередила Тасю, що її молодший син гей, то вона б подумала, що чоловік фліртує з нею.
— Що саме ти хочеш знати? — приймаючи цю гру, в тон йому промовила дівчина.
— Ну, наприклад, чи не любителька ти писати заяви в поліцію? — він облизав свої губи, а потім закинув невеличку помідорку собі до рота.
Тася на мить розгубилась, але варто сказати, що це продовжилось не надовго, і дівчина швидко зрозуміла, що варто було сказати.
— А я дуже сподіваюсь, що твоя мама мене не обманула і ти все-таки гей.
— Від кінчиків ідеального волосся, до кінчиків гладеньких п’яточок, — дяка богу, що хоч хтось в цій родині був з почуттям гумору. Ну крім Ольги зі Святославом.
— Тоді тобі нічого хвилюватись, — запевнила вона чоловіка, похлопуючи його по руці.
— Тоді ми подружимось, — широко посміхнувся він.
— Тоді подружимось,— повторила за ним Тася і глянула на його брата Євгена, який з задумливим поглядом спостерігав за ними.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фермерська романтика, Валерія Оквітань», після закриття браузера.