Читати книгу - "(не) перша наша дитина, Анна Бачинська"

Наступного дня, прокинувшись зранку, Каміла вирішила зробити ще один важливий крок у своєму житті — повернутися до хобі, яке завжди давало їй радість і натхнення. Вона завжди любила малювати, але з часом це захоплення відійшло на другий план через роботу і повсякденні турботи.

Вона дістала свої старі фарби і полотно, розгорнула все на кухонному столі і почала малювати. З кожним мазком Каміла відчувала, як повертається до неї її внутрішня гармонія. Малювання стало для неї своєрідною медитацією, можливістю виразити свої почуття і думки.

— Як давно я цього не робила, — подумала вона, занурюючись у процес.

Минуло кілька годин, і Каміла зупинилася, щоб подивитися на свою роботу. Вона намалювала краєвид свого рідного міста, що відображав усю красу і затишок, які вона відчувала в ньому. Цей малюнок став символом її внутрішньої сили і рішучості.

Після того, як вона завершила свій твір, Каміла вирішила поділитися ним з друзями. Вона зробила фотографію і відправила її в спільний чат.

— Це неймовірно, Каміло! Ти справжня художниця! — написала Наталя у відповідь.

— Я завжди знав, що у тебе талант, — додав Олексій. — Це просто шедевр.

Ці слова надихнули Камілу і додали їй впевненості. Вона зрозуміла, що завжди може знайти підтримку і розуміння серед своїх друзів і близьких.

Одного вечора, після насиченого робочого дня, Каміла отримала несподіваний дзвінок. Це був її старий друг, якого вона давно не бачила.

— Привіт, Каміло! Це я, Ігор. Як ти? — запитав він, коли вона підняла слухавку.

— Ігор! Як же я рада тебе чути! Я добре, дякую. А ти як? — відповіла вона, відчуваючи хвилю приємних спогадів.

— Я чудово. Я в місті на кілька днів, і хотів би побачитися з тобою, якщо ти не проти, — сказав Ігор з надією в голосі.

— Звісно, Ігоре. Буду рада зустрітися. Давай зустрінемося завтра ввечері? — запропонувала Каміла.

Наступного дня вони зустрілися в улюбленій кав'ярні, де колись часто бували разом. Ігор привітав її з вагітністю і вони почали обговорювати життя, роботу і майбутні плани.

— Ти знаєш, Каміло, я завжди захоплювався твоєю рішучістю і силою духу. Ти завжди була для мене прикладом, — сказав Ігор, дивлячись на неї з теплотою.

— Дякую, Ігоре. Твоя підтримка дуже важлива для мене, — відповіла вона, відчуваючи, як ці слова зігрівають її душу.

Вони провели разом чудовий вечір, сповнений спогадів і сміху. Каміла відчувала, що їхня дружба з Ігорем знову оживає і набуває нових барв.

Повернувшись додому після зустрічі, Каміла замислилася над тим, як багато людей підтримують її у цей важливий період життя. Вона відчувала, що її оточують справжні друзі, які завжди будуть поруч.

Каміла знала, що попереду ще багато випробувань, але вона була готова до них. Вона відчувала, що з кожним днем стає сильнішою і більш впевненою у собі. Її життя набувало нових сенсів і перспектив, і вона була готова зустріти майбутнє з відкритим серцем.

Наставший вечір зігрів її душу та додав впевненості у майбутнє. Каміла відчувала, що навіть у складний період вагітності, вона знаходиться на правильному шляху. Повіривши у себе та оточившись людьми, які її підтримують, вона змогла подолати багато перешкод.

Після зустрічі з Ігорем вона рішуче вирішила дати відпочинок своїм думкам про минуле та стосунки, що не склалися. Замість цього, вона зосередилася на тому, щоб насолоджуватися кожним моментом свого життя та готуватися до народження малюка.

Наступного ранку, прокинувшись від весняного сонячного світла, що виглядало у її вікно, Каміла вирішила прогулятися у парк. Вона відчувала, як свіже повітря наповнює її легені та дарує нову енергію.

Прогулюючись серед зелених дерев та квітучих кущів, Каміла відчувала, що кожен крок дарує їй нові почуття та спокій. Вона дозволила своїм думкам блукали, споглядаючи красу природи навколо себе.

Під час прогулянки, Каміла почула телефонний дзвінок. Вона витягла телефон з сумки і побачила незнайомий номер.

— Алло? — вона відповіла здивовано.

— Привіт, Каміло, це Даніель, — пролунав відповідь з іншого боку.

Каміла застигла на мить, чуючи його голос. Вона не очікувала отримати дзвінок від нього, особливо в такий час.

— Даніель? Як ти дізнався мій номер? — запитала вона, намагаючись зберегти спокій.

— Не важливо, я просто хотів поспілкуватися з тобою, — відповів він.

Її серце почало битися швидше. Вона не була готова до цього розмови, особливо після останніх подій. Але вона вирішила залишити свої емоції поза межами цієї розмови і попросту дізнатися, що він хоче.

— Добре, що ти хочеш обговорити? — запитала вона, намагаючись залишитися спокійною.

— Я просто хотів перевірити, як ти, — сказав він. — Я знаю, що останні місяці були складними для тебе, і я хотів побачити, як ти справляєшся.

Каміла відчувала, як напруга піднімається в її тілі. Вона не знала, що відповісти. Чи повинна вона розповісти йому про вагітність?

— Я добре, Даніель. Дякую за турботу, — сказала вона обережно.

— Добре, я радий це почути. Якщо тобі буде потрібна якась допомога, не соромся звертатися до мене, — сказав він.

— Дякую, Даніель. Я ціную твою пропозицію, — відповіла Каміла.

Після того, як вони завершили розмову, Каміла відчула суміш почуттів у своєму серці. Вона не знала, що відчувається. Чи радіти, що він знову проявив інтерес до неї, чи бути обережною через минуле. Вона потребувала часу, щоб проаналізувати свої почуття і визначити, який крок вона хоче зробити далі.

Пройшло кілька годин, і Каміла все ще роздумувала про дзвінок від Даніеля. Вона вирішила прогулятися на свіжому повітрі, щоб прояснити свої думки. Парк був спокійним і тихим, і це дозволило їй зосередитися на своїх думках.

Прогулюючись серед дерев та квітів, Каміла намагалася зосередитися на красі навколо себе, але її розум був зайнятий роздумами про майбутнє. Вона знала, що повинна прийняти рішення щодо того, як ставитися до Даніеля, особливо з урахуванням її вагітності. Коли вона поверталася додому, Каміла вирішила, що вона не розповість про вагітність йому. Вона відчувала, що це єдиний правильний спосіб для неї.