Читати книгу - "Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

З того самого нещасливого сніданку я намагалася поводитися як можна більш непомітно. Рідко виходила зі своєї кімнати, а коли виходила, то пересувалася по дому дрібними перебіжками.Наче я якийсь злочинець і тепер ховалася від покарання. Не було б так смішно, якби це не було правдою. А я ж і правда була злочинницею. Правда з подачі нахабної мугиряки, але все ж ... Я ледве не піддалася розпусті з нареченим своєї сестри, що може бути гірше?

Виходячи з кімнати, я постійно озиралася, щоб не нарватися ні на дядька, ні на сестру. Ні, тим більше на її нареченого. За якимось дивним збігом обставин, цей персонаж став досить часто з'являтися у нас вдома.Майже кожен день я чула, як приїжджала його машина і в вікно спостерігала, як неповоротко Габріель виходив з автомобіля і прямував до будинку. Іноді Саманта вибігала його зустрічати та кидалася на шию з поцілунками.Фу! Бррр! Неприємне видовище.

Найбільше мене дратувало те, що при вигляді усього цього, мені ставало прикро, і ... я злилася. Я злилася на те, що вони робили це тут, там, де жила я. І чомусь мені здавалося, що ВІН спеціально став приїжджати так часто. Мені на зло. Знав, що я побачу. Адже він ЗНАВ!!!

Але я все одно сиділа в кімнаті й не показувала ніс. Було у мене передчуття, що нічим хорошим наша з ним зустріч, наступна зустріч не закінчиться. А випробовувати долю у мене не було ніякого бажання. Ось і ховалася я за шторою як шпигун, щоб мене ніхто не побачив, поки я жадібно спостерігала за цією парочкою.

І все ж, за цей час дещо змінилося навіть для мене.

Мені довелося поговорити з дядьком, бо він наполіг на тому, щоб я почала визначатися з кандидатом мені в чоловіки. Йому явно не терпілося видати мене заміж і вручити законному чоловікові, хоча він намагався цього не показувати. Але це було зрозуміло хоча б тому, що на відміну від мене, на сестру він в цьому плані не тиснув.

Звичайно ж, з усіх трьох кандидатів найприйнятнішим для мене був Гаспар. Обміркувавши його слова, про це я сказала дядькові на наступний день після нашої розмови.Мабуть, чоловік справив враження не тільки на мене, тому що дядько був дуже радий моєму вибору. Хоча, якщо так міркувати, то два інших кандидати програвали навіть динозаврам.

Дядько вважав за краще не втрачати часу і відразу ж подзвонив чоловікові, щоб домовитися про зустріч. Нехай ми обидва проявили один до одного інтерес, але нам все одно потрібно було краще пізнати того, з ким ми потенційно готові були зв'язати своє подальше життя. Коротко кажучи, нам потрібно було починати ходити на побачення.

Гаспар заїхав за мною на наступний день і повіз в дорогий ресторан. Спочатку ми ніяково мовчали, але потім поступово розговорилися. Навіть почали жартувати та обговорювати спільних знайомих. У чоловіка виявилося прекрасне почуття гумору.Взагалі, через три таких побачення, я б сказала, що він був ідеальний. Напевно, я навіть майже закохалася ...

І все ж, мені в ньому чогось не вистачало. Якоїсь зухвалості. Драйву. Небезпеки. От би один придурок, у якого всього цього було з надлишком, поділився дрібкою з Гаспаром.

***********

- Знову в ноут свій вирячилася? - Сестра вкотре зайшла в мою кімнату без стуку і я рипнули зубами від злості. Ну ось якого біса?!

- У тебе щось термінове? - Зачинивши ноутбук я подивилася на сестру.

- Що, окуляриків прищавих від мене ховаєш? - Розсміявшись Саманта завалилася на моє ліжко. А це могло означати тільки одне - вона хотіла про щось поговорити.

- Бережу твою психіку, ти ж терпіти не можеш некрасивих людей, - посміхнувшись у відповідь я примружила очі. Саманта вважала, що її повинні оточувати тільки красиві люди. Такі ж "ідеальні", як і вона сама.

- Фу! Як бачу пики твоїх друзів в месенджері, мені тут же моторошно стає, - сказала сестра скривившись.

- Переходь до суті.

Піднявши запитально брови, я чекала вже коли вона повідомить причину свого візиту і звалить.Ось тільки я уявити не могла, що, дізнавшись цю причину, я буду ревіти всю ніч в подушку і проклинати все на світі ...