Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"

Маргарита все продовжувала стояти перед дзеркалом розглядаючи нову себе, потім вона вирішила не гаяти часу і розглянути кімнату в якій прокинулася. Вона виявилася доволі просторою, але все навкруги було вкрите товстим шаром пилу, наче тут давно вже ніхто не живе. Ну скоріш всього, все так і було зважаючи на те що, цей будинок перейшов їй в спадок то господар вже мертвий, а от залишилося лиш одне питання. Наскільки давно пустує цей дім? 

Маргариту відволік від роздумів звук прочинених дверей з яких вийшла Ненсі.

– Пані ваша ванна готова.

– Добре, дякую – Маргарита всміхнулась і попрямувала до ванної.

У ванній кімнаті було приємно тепло від гарячого пару який йшов від води, Маргарита хотіла вже скинути з себе одяг і залізти до гарячої ванни, але пильний погляд який пропікав їй спину зупинив її.

– Пані Блу, ви можете бути вільні, далі я впораюся сама – ніяково відповіла.

– Я вам чимось не сподобалася!? – збентежено запитала покоївка.

– Ні, що ви, я просто звикла приймати ванну сама.

– Як так? Це ж моя робота, та й не належить пані робити всю роботу замість служниці! – Маргарита навіть здивувалася почувши таку палку відповідь від покоївки.

– Ем, вибачте але мені якось ніяково приймати ванну в присутності когось – від цих слів Маргарита відчула як в неї почервоніли щоки.

– І нічого тут соромитися!

– Я просто до такого не звикла – щоб вона не намагалася сказати впертій обуреній покоївці, в неї так і не вийшло її переконати, тоді вона вирішила зробити трохи інакше – давайте так, ви допоможете мені… з одягом, а поки я буду приймати ванну, ви зможете спокійно приготувати мені новий і допомогти його одягнути – хоч і скрегочучи зубами від такої умови, але Ненсі все ж погодилася на цю пропозицію.

– Добре, давайте я вам допоможу роздягнутися.

Ненсі почала розшнуровувати тугий корсет, Маргарита тільки зараз помітила як сильно він тисне, що вона ледве могла дихати й нарешті це вбрання тортур було позаду.

– Ой матінко!! Звідки у вас такі шрами! – Маргарита завмерла, – “ От блін, я й забула що в Маргарити вся спина була в шрамах. А-А-А-А-А, давай Маріє, вмикай мозок і думай що їй відповісти.”

– Та нічого страшного це я… я впала в дитинстві – “Да-а-а Маріє, ти просто молодець, це ж треба було таке ляпнути! В таку відмовку, навіть я б не повірила, тому що це звучить як повна маячня.”

– Та як це треба було впасти, щоб таке з собою зробити!?

– Знаєте я навіть і сама дивуюся як саме – “Будь ласка, хай вона більше нічого не запитує. Ато ще більше якоїсь маячні їй наплету, а то мені здається що вона мені не повірила. Я б сама собі не повірила якщо таке б почула. Якщо чесно, в мене зараз ідеї ніякі в голову не лізуть! Таке відчуття що я не тільки тіло змінила, а ще й останні частинки здорового мислення по дорозі загубила. Добре Маріє, не панікуй, треба буде щось придумати на рахунок такої ситуації, або може сказати все ж таки правду. Чому в житті все настільки складно!?”

На це Ненсі лиш невдоволено похитала головою і вийшла з ванної кімнати. Нарешті Маргарита залізла до гарячої ванни, і могла спокійно думати що їй робити далі – “Нарешті хоч якийсь спокій, треба щось придумати, що мені робити далі, бо такими темпами я закінчу так само як і Маргарита в оригінальній історії. Ні, ні я не закінчу своє життя як і вона… я не хочу його втратити знову. Начебто, наскільки я пам’ятаю що Скрудж Ті Луа був Маргариті не справжнім батьком, бо її справжній батько загинув ще до її народження, а потім матір Маргарити одружилася ще раз. І схоже, відносини між Маргаритою та її вітчимом були не найкращі.”

Маргарита вилізла з ванної та стала перед дзеркалом, вона стала розглядати свою спину. Їй хотілося розглянути, що ж так настільки налякало Ненсі в її вигляді. Від побаченого вона скривилася, вся спина була всіяна рваними давно загоєними шрамами та страшними опіками від заліза, складалося таке відчуття наче об її спину кішка дерла свої кігті.

– Який жах. – прошипіла вона – “Та навіть якщо враховувати, що їхні стосунки були не зовсім добрими. Навіщо було таке робити з Маргаритою. Це яким треба бути монстром, щоб зробити таке з дитиною! Здається коли Маргарита отримала ці шрами їй було років п’ятнадцять. Тоді начебто Маргарита не схотіла слухатися Скруджа і на зло йому вирішила зробити якусь шкоду, і за це він відшмагав її лозами по спині. І щоб вона більше і не думала таке робити, він взяв з каміна кочергу і випалив їй на всю спину символ, що означав величезну ганьбу на все її подальше життя.”

– Ну ні, тепер він не посміє і пальцем торкнутися цього тіла, я йому не дозволю, а якщо навіть і наважиться, то отримає так, що аж зірки почне бачити!