Читати книгу - "Контракт із дияволом , Лоран Доріан"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ранок був тихий, навіть надто. Макс повільно заварював каву, коли на телефон прийшло повідомлення від Емілі:
Емілі:
«То як щодо вечора? Хочу нарешті побачити тебе без шолома і фраз на півслова.»
Макс:
«Зустрінемось. Просто може бути трохи пізніше. Є справи, які треба завершити.»
Емілі:
«Добре. Я чекатиму. Але не зникай, як тоді.»
Макс:
«Я повернусь. Обіцяю.»
Він поклав телефон. Але всередині вже назрівала буря.
— Знову тікаєш? — пролунав знайомий голос.
Еліазар стояв у тіні кухонного дверного отвору, спокійний, упевнений, злегка посміхнений.
— Це вже не твоє діло, — холодно відповів Макс.
— Все твоє життя — моє діло. Не забувай, ми з тобою пов’язані.
— І саме це мене найбільше дратує, — Макс різко поставив чашку. — Я не знаю, хто ти. Чому ти взагалі прийшов тоді. Але я вже не той, ким був. Ти мені більше не потрібен.
— Але я ще потрібен тобі. Без мене ти — ніщо. Слабкий, зламаний, самотній. Я ж дав тобі силу. Життя.
— Ти вкрав у мене щось важливіше.
— Твою дівчину? Твою душу? Скажи хоч одне — чого ти хочеш насправді, Максе? Від неї? Від себе? Від мене?
Макс більше не відповів. Він просто пішов до гаража, завів мотоцикл і помчав геть — у ніч, у лють, у тишу.
Міст. Той самий. Старий, заклятий спогадами. Він зупинився прямо посередині. Двигун стих. Тільки вітер.
Макс сидів на байку, докурюючи останню сигарету. Потім витягнув револьвер. Повільно. Без поспіху.
— Ну давай, покажися, — пробурмотів він.
І Еліазар з’явився.
— Знову тут? На тому самому краю? — спитав він майже лагідно.
Макс різко підняв револьвер і направив йому в голову.
— В цей раз — не в себе.
— Ти мене не вб’єш. Ми ж одне ціле. Якщо помру я — ти залишишся пустим. Тобі страшно?
— Мені вже ні. Але тобі буде.
В кількох десятках метрів, в тіні дерева біля мосту, стояла Емілі. Вона їхала слідом, бо щось у його словах тривожило її. Вона не мала бачити того, що побачила. Але побачила.
Макс на мосту. Револьвер. Постать чоловіка в темному пальті. Вона бачила... обох.
Її пальці здригнулись, вона зробила крок вперед, але завмерла.
Її очі не обманювали. Вона бачила дьявола. Того самого, про кого він ніколи не говорив прямо.
А Макс стояв — нерухомо, з револьвером у руках, цілком готовий натиснути на спуск.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Контракт із дияволом , Лоран Доріан», після закриття браузера.
