Читати книгу - "Беру свої слова назад"

А запитайте американського міністра оборони: чи вистачає йому зараз? Чи вистачає йому авіаносців, космічних станцій, супутників, танків, літаків, комп'ютерів? Та просто запитаєте, чи вистачає йому грошей? Чи вистачає мільярдних бюджетів?

Я на собі якось випробував жуковський метод. Знехтувавши всім, чим мене обдарували доля і природа, почав писати список того, чого мені в цьому житті не вистачає. Список вийшов жахливий і гнітючий. Самому себе шкода. Пишу і плачу...

У вересні 1939 року Гітлер вплутався у Другу світову війну, маючи 2977 танків. Жоден з цих танків не дотягував у бойовій вазі до 20 тон, а 2668 з них, тобто переважна більшість, не дотягували й до 10 тон. Іншими словами, всі танки були легкими, у переважній більшості - дуже легкими. Половина німецьких танків того часу гармат не мала, тільки кулемети. Решта мали гармати калібром 20 мм. Ось це гармата! Від паскудних порівнянь утримаюся, хоча й тягне... Найпотужніші ж німецькі танки 1939 року мали 37-мм гармати. Всього їх було... 98. Ці танки в німецькій армії називалися середніми. Але це тільки назва. Для понту, як кажуть. Справжніх середніх танків у Німеччині не було жодного. Важких - тим більше, їх не було навіть у сміливих задумах.

Для порівняння: Червона Армія в той час давно відмовилася від калібру 37 мм і перейшла на 45 мм. У Червоній Армії у вересні 1939 року було 15 000 танків з 45-мм гарматами, крім того, сотні танків з 76-мм короткоствольними і довгоствольними гарматами . Для повноти картини: в Німеччини було 211 танків з 75-мм гарматами, але стволи були настільки короткими, що для стрільби по танках противника не годилися.

У Червоній Армії восени 1939 року завершувалися випробування танків KB і Т-34, яким судилося зробити переворот у світовому танкобудуванні. У грудні того ж року вони були прийняті на озброєння. В Німеччині в цей час нічого нового приймати на озброєння не планувалося і не задумувалося.

І от питання: чи достатньо Гітлеру було цих так званих танків для підкорення світу? І скільки йому не вистачало? Ці питання ніхто ніколи не поставив. Тому над гітлерівцями ніхто не сміється. Тому якось само собою зрозуміло: їм вистачало.

Францію Гітлер розгромив за місяць. Французькі та британські танки були навіть гіршими за німецьких. Крім того, у британській і французькій арміях не було ясності в питаннях бойового застосування. Франція впала, а Британія вціліла лише тому, що природа прикрила її потужним протитанковим кордоном - Ла-Маншем. Влітку 1940 року на Британських островах залишалося менше ста застарілих танків. І ніхто не ставить запитання, скільки ж танків не вистачало Франції та Британії. Раз питання не ставиться, то і тут думка експертів одностайна: вистачало.

В момент розгрому британських і французьких армій американський сенатор Генрі Кабот Лодж відвідав найбільші маневри американської армії, де були зібрані всі танки США. Враженнями він поділився в сенаті: «Я тільки що бачив всі танки Сполучених Штатів... їх у нас майже 400». В той момент танкових військ в американській армії зовсім не було. Танки перебували на озброєнні піхоти й кавалерії. Як окремий рід військ танкові війська США були створені тільки в липні 1940 року. Дещо про якість. Найпотужніший калібр танкової гармати - знову ж таки 37 мм. Однак більшість танків не мали й цього - тільки кулемети. Броня на всіх танках - тільки протикульова, кріплення броньових листів - заклепки. Двигуни - тільки бензинові. Гусениці - дуже вузькі, питомий тиск на ґрунт високий, прохідність низька. Запас ходу смішний - 150 км по дорогах. Поза дорогами - менше. І ніхто не ставить питання: скільки ж танків не вистачало американцям? Тому і вважається, що їм вистачало. Тому над ними теж ніхто не сміється.

Полиці книгарень Заходу ломляться від книжок про бойові дії в Північній Африці: Роммель проти Монті, Монті проти Роммеля, перелам у війні... Іноді битви в Африці західні історики ставлять в один ряд зі Сталінградом. А іноді й не ставлять, Сталінград пропускають. Половина тексту в британських книжках про війну - бої в пустелі. А ось деталі: «Коли Африканський корпус вийшов 23 червня на кордон, у ньому залишалося 44 танки, здатних вести бойові дії, у італійців - 14» (В.Н. Liddell Hart. History Of the Second World War. London. Pan. 1973 . P. 288).

В історії Великобританії це момент найбільшої кризи. Танки Ромеля могли перерізати Суецький канал, і тоді Британська імперія була б розрізана навпіл, зв'язок метрополії з далекими колоніями був би перерваний або дуже ускладнений. Найбільшими зусиллями німецькі танки вдалося зупинити. Цьому бою присвячені десятки фільмів, сотні книжок, тисячі статей. А з нашої дзвіниці грандіозність того, що відбувається не проглядається. Що це за масштаб бойових дій: 44 танки? 14 танків? І ніхто не ставить питання: а скільки ж Роммелю не вистачало танків, щоб до каналу прорватись і його форсувати? І скільки британським військам не вистачало танків, щоб один німецький танковий батальйон і одну італійську танкову роту за пару годин скинути в Середземне море та більше ніколи про них не згадувати?

Питання не поставлене, тому враження - і німцям вистачало, і британцям.

22 червня 1941 року Гітлер вступав на нашу землю, маючи дивну кількість танків - 3712. Цю цифру Жуков неодноразово повторює. (Танків у німців було менше, але не будемо чіплятися.) За типами це були все ті ж танки, що і в Польщі. Нічого нового на озброєння за два роки війни не надійшло. Змінилася пропорція на користь більш важких зразків, крім того, танки модернізували, на деякі поставили більш потужні 50-мм гармати, навішали додаткової броні, тому зросла бойова вага. 1404 німецьких танки з легких перетворили в середні: їх бойова вага перевалила через межу 20 тон.