read-books.club » Інше » Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

227
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Індоарійські таємниці України" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: Інше / Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 144 145 146 ... 160
Перейти на сторінку:
Індрапрастха — «Престол Індри» (на місці нинішнього Делі). У «Махабгараті» це країна Куру-джанґала — «Ліс Куру» (від санскр. jangala — «ліс» походить джунґлі), інакше Куру-кшетра. Битва, описана в «Махабгараті», сталася саме на Куру-кшетрі (між ріками Сарасваті на півночі й Дрішадваті на півдні). За легендами, цар Куру колись обробляв тут землю, через що й назва Курукшетра — «Поле Куру». Цар Куру був сином царя Самварани й дочки бога Сонця — Тапаті. Перекази мовлять, що колись Самварана з родиною та підлеглими мусив полишити рідні краї й оселився у фортеці на горі, яку омивала велика ріка Сіндгу. З допомогою мудреця Васіштхи, його верховного жерця, Самварана отримав владу над усіма кшатріями-воїнами), символом його стали бичачі роги. Доля Самварани перегукується з долею Кия, полянського (!) князя. Куру походив із династії Пуру, а Пуру — один із царів Місячної династії, наймолодший син Яяті від дружини-кшатрій<406>ки Шарміштхи; саме йому, а не Яду, найстаршому синові від дружини-брахманки, Яяті передав царський трон. Тобто Куру був пауравом, нащадком Пуру. Тут може критися розгадка етнонімів поляни й половці. Скажімо, сучсний чеський термін на означення нащадків Пуру — puruovci. А санскр. puru — «багато» тотожне грец. полі (політехнікум, поліфонія, поліклініка тощо), то з пуруовці може утворитися пулуовці й половці. Деякі дослідники схиляються до думки, що Дніпро в давнину називався Сіндгу, Сінд, Інд. Це до певної міри підтримує те, що в низів’ях Дніпра існувала Сіндика, інакше — Сіндська Скіфія. Ім’я Тапаті, дочки Сонця, дружини Самварани й матері Куру, перегукується з іменем найголовнішої скіфської богині Табіті, а ім’я Самварана означає «Загороджувач», «Обгороджувач» і сходить до дієслівної основи samvar — «обгороджувати», «обносити», «обгортати» (СРС, 666). Тобто воно містить те саме вар — «огороджене або укріплене місце», «загорожа», «насип», що у назві Сквара/Сквира. Привертають увагу й численні назви в Україні на Кор, наприклад, Корсунь, Керч, Коростишів, Кореїз, Корець, а особливо Коростень, древлянська столиця, назва якої цілком може бути спорідненою з індійським Курустхан — «Край/Країна Куру».

Тож не дивно, що є багато чоловічих імен з компонентом Куру, особливо на означення представників племені куру, які вславилися військовими подвигами. Той же Карна (див. Карнавіра), окрім імені Курувіра — «Герой куру/кауравів», мав імена Куруйодга — «Воїн кауравів», Курупрітханапаті — «Син Прітхи з племені куру»; Бгішма — воєначальник кауравів, якого після його смерті заступив Карна, Куруваха — «Примножуючий славу куру», Курумукх’я, Курупаті — «Ватажок кауравів», Курушрештха — «Найславетніший із кауравів», Курукулашрештха — «Найславетніший з роду куру» тощо (HN, 214–215).

Кшаядвіра — «Царственний герой», від санскритської основи kshi — «правити», «керувати», «владарювати» (HN, 211). Це ім’я мають троє ведійських божеств — Індра, Рудра (споріднений зі слов. Род) і Пушан (споріднене з укр. пишний). Індра — небесний владика і воїтель, бог грози й бурі, цар богів і ватажок небесного воїнства, Рудра — згодом ототожнюваний з Шівою, і Пушан — божество, пов’язане з сонцем і добробутом, покровитель худоби, шляхів і подорожніх.

Махавіра — «Великий герой». Таке ім’я мав засновник джайнізму — однієї з національних релігій Індії, що виникла в VI ст. до н.е., як і буддизм. Санскр. maha <407> (іран. maza) — «великий», «сильний», «могутній» винятково активне в індійському іменотворенні. Приєднується до імен богів, творить назви й важливі соціальні терміни. Махавішну — «Великий Вішну», Махаґанґа — «Велика Ґанґа», Махалакшмі — «Велика Лакшмі», Махарама — «Великий Рама», Махендра — «Великий Індра», Махачандра — «Великий Чандра». На означення Шіви: Махабіджа — «Великозерний» (санскр. bija — «зерно», «збіжжя»), Махаґріва — «Великошиїй» (санскр. griva — «шия»), Махаджнянін — «Великознавець» (jnyana — «знання»), Махашакті — «Великосилий» (той самий елемент шак/сак, що і в боспорських іменах Сакдей, Сакта, Ґосак, Рахойсак, Далосак, Фосак із Сіндики, датованих ІІІ ст. н.е., імені половецького князя — Ґзак/ Кзак, українському терміні козак і назві Сквира). Махадева (напис ІІ ст. з іменем Махадава знайдено в Білгород-Дністровському) і Махеша — «Великий бог» (дружина Шіви мала ім’я Махеші — «Велика богиня»), якому тотожне слов’янське Мокоша.

Дурґа, дружина Шіви, богиня-воїтелька і захисниця міст мала ім’я Махашвета — «Великосвітла», «Великобіла» (вона ж, в іншій іпостасі, має ім’я Махакалі — «Великочорна»; жіноче ім’я Швета, тотожне слов’янському Світлана, Света й нині поширене в індійців), Махаматрі — «Велика мати» (санскр. matri — «мати»), Вішну має ім’я Махатушіта — «Великовтішний» (санскр. tushita — «вмиротворений», споріднене з укр. тішити, тішитися, втішати, втіха тощо), Махавараха — «Великий вепр» (пор. назву Варух на означення Дніпра), Махараджа — «Великий цар» (санскр. raja — «цар» у формі рай/рой споріднене з українськими прізвищами Рай/Рой Райко/Ройко, Раєнко/Роєнко тощо); Лакшмі — Махавідья, «Великовідаюча» (санскр. vidya — «знання», «відання»); Яма — Махасатья, «Великосутній» (санскр. satya — «правда», «істина», «суть»); Індра — Махабала, «Великосилий» (bala той самий компонент, що і в іменах Балавіра, Баладева на означення старшого брата Крішни); бог вітру Ваю — Махаваю, «Великий Ваю» (споріднене з укр. віяти); Махарава, «Могутньоревий» — цар із роду ядавів (з них походили Крішна й Баладева), тотожних літописним ятвягам (санскр. rava — «рев», «ревіння», «крик»). І нині побутують давні імена Махакуліна — «Високородний» (пор. Грінченкове пані високого коліна, тобто «високородна»), Махаґірі — «Велика гора» (санскр. giri — «гора»), Махашала — «Великоосельний» (санскр. shala — «приміщення», «кімната», «дім», «оселя» споріднене з укр. зала та англ. hall; Махадгвані — «Могутньозвучний» <408> (санскр. dhvani — «звук», «бриніння», «дзвін» споріднене з укр. дзвонити, санскр. dhvanati — «звучати», «видавати звуки», «відлунювати») тощо (HN, 234–243).

Maha у формі жіночого роду — mahi, досл. «велика», «розлога», означає «земля». Воно наявне у воїнському імені Mahipa — «Захисник землі», «Воїн», «Цар», спорідненому з українським прізвищем Мазепа (ТРС, 166–176).

Наравіра — «Герой серед мужів». Санскр. nara — «людина», «чоловік», «муж», nari — «жінка». Можливо, з ними й споріднене укр. народ. Нара, «Муж» — ім’я Арджуна, а також сина мудреця Вішвамітри (ім’я Вішвамітра засвідчене в боспорських написах).

Nara поширений компонент в іменах богів. Нароттама — «Найкращий серед мужів», Нарахарі, Наракесарін, Нарасімха (Нарасімха Рао, колишній міністр закордонних справ Індії, як і Індіра Ґанді, почесний доктор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка) — «Лев серед мужів», «Винятково могутній» — Вішну; Нарараджа, «Цар людей» — Кубера, бог багатства й охоронець півночі; Наруна, «Проводир людей» — Пушан;

1 ... 144 145 146 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"