Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

Компонент карма дуже плідний у творенні індійських імен і важливих релігійних термінів. З імен це, зокрема: Кармасакші, «Свідок карми (тобто добрих і недобрих вчинків)» — ім’я Сур’ї-Сонця; Кармакара, «Визначальник <403> карми» — імена Шіви або Ями, бога смерті;

Карманаша, «Нищителька карми» — священна ріка в Індії; Кармашрештха — «Славний кармою», Кармашура — «Герой карми», Карматман — «Душа карми» — їх мають персонажі епічних і художніх творів (HN, 194).

Карнавіра — «Умілий/Вправний богатир». Ім’я Карна мав один із героїв «Махабгарати», дошлюбний син царівни Кунті від бога сонця Сур’ї. Кунті (дівоче ім’я Прітха) — дочка царя Шури з роду ядавів. Батько віддав дівчинку на виховання бездітному родичеві, цареві Кунтібгоджі, через що її стали називати Кунті. Якось мудрець Дурвасаса, зачарований її чемністю і гостинністю, дарував їй священну мантру, якою вона могла закликати до себе будь-якого бога й народити від нього дитину. Не повірившии мудрецеві, вона задля цікавості прошепотіла магічні слова й закликала до себе Сур’ю. Так іще до заміжжя Кунті народила сина Карну. Щоб приховати дівочий гріх, вона поклала немовля в корзину й пустила за течією, а сама невдовзі вийшла заміж за царя Панду. Але Панду через прокльон не міг наблизитися до дружини; тож дізнавшись про її магічне замовляння, попросив Кунті народити синів від богів Дгарми, Ваю та Індри. Так у Кунті народилися Юдгіштхіра, Бгіма й Арджун.

Коли корзину прибило до берега, немовля знайшов колісничий Адгіратха (ratha — «колісниця») і з дружиною Радгою (пор. українське жіноче ім’я Рада) виростили як власного сина. Карна осяг науки, став неперевершеним воїном, але постійні насмішки пандавів, особливо Арджуна, над його нібито низьким походження, зробили Карну затятим супротивником пандавів і відданим союзником кауравів, які настановили його царем Анґи (Бенґалії). Він здійснив багато подвигів, та Індра, від якого у Кунті народився Арджун, вирішив допомогти синові, наймогутнішому з пандавів. Він перекинувся брахманом і попросив у Карни золоті доспіхи й сережки, атрибути Сур’ї-Сонця, з якими Карна народився і які робили його невразливим. І той, щоб не образити відмовою святу людину, шанобливо вручив їх йому. Після загибелі Бгішми (укр. Бушма), воєначальника кауравів, військо очолив Карна. Карна вийшов на вирішальний герць з Арджуном, своїм найлютішим ворогом, та колісниця Карни застрягла в ямі й Арджуна підступно вразив його стрілою. Тільки після його смерті пандави взнали, що Карна — їхній брат і воздали належні почесті його дружині й дітям. А Карна відтоді — взірець доблесті, геройства, відданості обов’язку й слову. <404>

Імена й назви з компонентом karna: Карнаджіт, «Переможець Карни» і Карнарі, «Ворог Карни» — імена Арджуна; Карнануджа, «Народжений після Карни» — ім’я Юдгіштхіри, найстаршого з братів-пандавів (санскр. anuja — від anu «слідом», «після», «за» + ja «народжений» споріднене з укр. онук/ внук); Карнасу, «Батько Карни» — ім’я Сур’ї; Карнашравас, «Карнославний», «Славний, як Карна» — мудрець при дворі Юдгіштхіри тощо (HN, 194–195). Санскр. шравас тотожне слов. слав, тож ім’я Карнашравас по-слов’янському мало б звучати Карнослав, Корнослав.

Крантівіра — «Нестримний герой». Санскр. kranti — «просування вперед», «сходження вгору», «подолання», «поступ». У сучасних індійських мовах виступає в значенні «революція». Є жіноче ім’я Кранті.

Кувіра — «Богатир країни». Санскр. ku — «край», «земля», «країна». В Індії є ріка Кувіра. Чимало імен з компонентом Ку, які сходять до різних міфів і уявлень індійців: Купутра, «Син Землі» й Куджа, «Землею народжений» — імена планети Марс; Куджапа — «Чий захисник — Марс»; Кувам, «Творець Землі» — ім’я Сонця; Кукіла, «Стовп землі» — «Гора», «Цар» (санскр. kila споріднене з укр. кілок); Куштха, «Квітнуча на землі» — священна трава (Costusspeciosus), нібито росте з травою, з якої виготовляють сому, на гімалайських вершинах і описується як усевиліковна; Купаті, «Батько/Захисник землі», тобто «Цар», «Правитель» (HN, 221–222). Оскільки синонім до pati — pala — «захисник», «оборонець», то імені Купаті відповідає ім’я Купала. А також Ґопала, або Ґопал, що є поширеним ім’ям Крішни, відбитим в українців. Санскр. go/gu, окрім значення «бик», «корова», має і значення «земля», у первісних уявленнях корова й земля ототожнюються, земля виступає в образі корови, обидві вони — годувальниці людей.

Кулавіра — «Герой роду/племені». Санскр. kula (хінді kul) — «сім’я», «рід», «плем’я» уживане ще в «Ріґведі» на означення великої патріархальної родини. Воно творить складні імена із значенням спорідненості, походження, родовитості й знатності. З ним споріднені укр. коліно — «рід», «походження», покоління, колінник — «співплемінник», серб. коленович — «знатна людина» тощо. Із компонентом kula існує багато індійських імен, назв і термінів: Кулешвара, Кулеша, «Бог роду» — імена Шіви; Куладеві, Кулешварі, «Богиня роду» — імена Деві-Махеші-Дурґи, дружини Шіви, тотожної слов’янській Діві-Мокоші; Кулья, «Родовитий», «Благородний» — ім’я мудреця, учня В’яси, творця «Махабгарати»; Кулашекхара, «Коро<405>на роду» — ім’я царя, який зрікся трону й зайнявся улюбленою справою — поезією і став знаменитим поетом (HN, 214–215).

Cанскритському kula відповідає скіфське kola, наприклад, в імені першого скіфського царя і родоначальника скіфської царської династії — Колаксай і самоназві скіфів — сколоти, досл. «співплемена». На іранському грунті санскр. kula, скіф. kola, хінді kul відповідає hel/hil, наявне в імені антського князя VI ст. — Хільбудій, яке споріднене з індійським Kulapati — «Батько/Ватажок роду» (pati споріднене з укр. батько, рос. батя; детальніше: ТРС, 187–191). Тюркські відповідники санскр. kula — ель в іменах Ельдар = інд. Куладгара/Кульдгар — «Опора роду», Ельвір = інд. Кулавіра/Кульвір — «Герой/Богатир роду», Ельбан = інд. Кулапана/Кульпан — «Захисник роду» тощо), угрофінські kyla/ kula, яке зараз уживається в значенні «село» (детальніше: ТРС, 58–65).

Kula в «Ріґведі» має значення «оселя», «поселення», «село». Такі самі значення мають іранські, тюркські й угрофінські родичі санскритського слова. Укр. село споріднене з цими словами, а етнонім слов’яни споріднений з етнонімом сколоти й означає «співроди», «співплемена».

Курувіра — «Герой (племені) куру». Одне з імен могутнього воїна Карни, який воював проти пандавів на боці кауравів. А також Юдгіштхіри, найстаршого з пандавів. Санскр Кuru — давній цар Місячної династії, спільний предок пандавів і кауравів, війна між якими описана в «Махабгараті». Куру також — назва країни, столицею якої була