Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

Гроші, що вилучені з кореспонденції осіб, які тримаються в установах ви­конання покарань, зараховуються на їх особовий рахунок. З вилучених із ко­респонденції грошей відраховується у дохід держави плата, установлена пош­товим тарифом за їх переказ. На цінності, акції, облігації та інші цінні папери, виявлені в кореспонденції, що надійшла на ім’я засудженого, складається акт у трьох примірниках. Перший примірник акта разом із цінностями передаєть­ся до каси бухгалтерії виправної колонії для зберігання, другий — вручається засудженому, третій — залишається у номенклатурній справі інспектора. Ви­явлені в кореспонденції засуджених документи долучаються до особової спра­ви засудженого.

Кореспонденція, що надійшла до виправної колонії на ім’я осіб, які вибу­ли до інших установ, переадресовується і повертається поштовому відділенню для надіслання за новою адресою. Кореспонденція, що надійшла на ім’я осіб, які звільнені з установи або померли, у триденний термін підлягає повернен­ню поштовому відділенню для надіслання відправнику з позначкою «адресат вибув, підлягає поверненню відправнику» за підписом інспектора.

Уся кореспонденція, що надходить до виправної колонії на ім’я засудже­них або відправляється засудженими, враховується інспектором у спеціально­му журналі, де її облік ведеться окремо.

4. Не підлягають перегляду пропозиції, заяви і скарги, адресовані: 1) про­куророві (подібна норма існувала ще у ст. 44 ВТК УРСР); 2) Уповноважено­му Верховної Ради України з прав людини (з часу вступу в дію Закону Украї­ни від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; 3) Європейському суду з прав людини, а також ін­шим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій (з часу всту­пу в дію Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3166-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з питань, пов’язаних з порушен­ням прав людини»).

Засуджені у присутності інспектора з перевірки та доставки кореспонден­ції особисто запечатують у конверти кореспонденцію, адресовану Уповнова­женому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних орга­нізацій та прокурору. Така кореспонденція не пізніш як у добовий строк (у не­робочі чи святкові дні не пізніше доби з їх завершення) надсилається за на­лежністю.

Кореспонденція, що надійшла засудженим від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також ін­ших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноважених осіб таких міжнародних організацій і прокурора, вру­чається їм у запечатаному вигляді (конверті) і розпечатується особисто в при­сутності інспектора.

5. Перелік кореспонденції засуджених, яка не підлягає перегляду, є вичерп­ним, і розширеному тлумаченню не підлягає. Між тим, враховуючи положен­ня міжнародних документів щодо поводження із засудженими, не повинна та­кож переглядатися кореспонденція засуджених, яка адресована адвокату, до су­ду, у вищестоящий орган ДКВС України, до інституцій громадського контро­лю, створених відповідно до ст. 25 КВК України. Ці норми найближчим часом повинні знайти своє відображення у національному законодавстві.

6. Звернення засуджені викладають в усному або письмовому вигляді. Письмові звернення направляються за належністю через адміністрацію виправ­ної колонії. Направлені адресатам звернення з питань одержання посилок (пе­редач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечен­ня речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установ виконання покарань, розглядаються на місці, не чека­ючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.

Звернення, адресовані до державних і громадських організацій та на ім’я по­садових осіб, адміністрація установ в обов’язковому порядку супроводжує лис­тами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному лис­ті повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та результати її вирішення.

Щодо звернень, адресованих до державних органів, громадських організа­цій та на ім’я посадових осіб з питань, які не входять до їх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні звернення до визначеного органу, то воно направ­ляється адресату.

Звернення, в яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються.

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії уста­нови і не пізніш як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звер­нення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань.

Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніш як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

Витрати за пересилання звернень відшкодовуються з коштів, які є на осо­бових рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання зве­рнень проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утриман­ня виправної колонії.

1. Засуджені мають право без обмеження одержувати грошові перекази і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації колонії — й іншим особам. Одержані за переказами гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого.

2. Гроші, виявлені в посилках (передачах), бандеролях і листах, що над­ходять на ім’я засудженого, вилучаються і реалізовуються в порядку, встано­вленому частиною четвертою статті 59 цього Кодексу.

1. Важливим інструментом фінансової підтримки засуджених до позбавлен­ня волі є надання їм можливості одержувати грошові перекази без будь-яких обмежень від будь-яких фізичних чи юридичних осіб.

За ці кошти засуджений у безготівковому порядку може придбавати продук­ти харчування