Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

43.2

— Даремно ти так, — Дор вищирюється, як справжній хижак.                                                             

І таким і є, просто Тані досі не доводилося стикатися з такою його стороною. Так, у них був секс, і не один раз, але в ті рази він був ніжнішим із нею, адже вона не кидала йому виклик. 

Чоловік підхоплює її за стегна і піднімає вгору, змушуючи вхопитися за нього і руками і ногами. За кілька кроків він долає відстань до дивана і вивантажує на нього свою дорогоцінну ношу. 

Таня дивиться на нього знизу догори, і в очах читається ледь помітний страх, але він притуплений збудженням. Андрій, не спускаючи з неї погляду, позбувається одягу так швидко, що я ледве встигаю кліпнути. Він стоїть перед нею, як грецький бог пороку і розпусти. Чи як там пишуть у гарячих жіночих романах? Таких, які читають тихо, нікому не показуючи. Бо не зрозуміють. 

А що тут розуміти? Є чоловік і є жінка. Є природа і почуття, які виникли між ними. У нашому ж випадку все складніше. Але різниця в тому, що нам усім уже начхати на те, зрозуміють нас інші чи ні. Тому що чим вільніша людина, тим байдужіша їй думка навколишніх. Тому що щасливі не дивляться, що там коїться в інших. Щасливі зайняті своїм щастям. 

І поки я стою й думаю про це, Андрій ставить Таню на карачки. Штовхається в неї на всю довжину, змушуючи скрикнути. Ось так одразу, без попередніх пестощів. Але вони нашій дівчинці й не потрібні. Вона, я впевнений, і так досить волога і, схоже, здатна таки витримати нас обох. 

Андрій же завмирає і дивиться перед собою, важко дихаючи. Я миттєво розумію, що, ймовірно, Таня таки змогла його здивувати. А коли підходжу до них, розумію, що слова про її бажання не були порожнім звуком. Бо Таня приготувалася. І такого елемента в її екіпіровці навіть я не очікував. 

Протягую руку і проводжу пальцями по червоному камінчику, що прикрашає її анус. Треба ж, і справді підготувалася. 

А я останні краплі самовладання втрачаю. Сам себе не пам'ятаю, як скидаю штани й опиняюся біля її голови. Піднімаю за підборіддя і наказую:

— Відкрий рота.

На більше просто не здатен. Голос не слухається. А весь я зосереджений тільки на одному бажанні: бути в ній зараз.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно