Читати книгу - "Поцілуй Першим , Ольга Манілова"

Ми розгойдуємося, неспішно й невагомо, і один на одного дивимося. Його уважні, рухливі очі ніби виціловують кожен клаптик моєї шкіри, до якого торкаються поглядом. Чари — ті самі, що з мого серця артеріями розлилися, коли Дід Мороз бороду стягнув, і коли Кулак приголомшено зрозумів на парковці, що я його поцілувала, й одразу ж поцілував мене у відповідь.

Шпильки падають, вивільняючи моє волосся, бо тепла рука його акуратно назовні із зачіски піднімає.

Кулак розвертає мене, притискаючи спиною до себе, зігріваючи мою шию задумливими погладжуваннями.

— Ми побудуємо багато дитбудинків, — тихо вимовляє він.

— Або відремонтуємо. Багато хто приєднається, якщо це організовано буде і прозоро.

— Ніколи не забуду, як ти дитбудинок захищала, — шепоче Кулак. — І Ваню.

— І тебе, не забув?

— Не забув, Алісо.

Я цілую його в губи, і ми видихаємо одне в одного. Друга хвиля феєрверків розколює чорничну гладь неба червоними сполохами, але пружинисті вибухи ніби беззвучні для нас.

— Може, ми не зможемо допомогти всім дітям. Будівля — це не сім'я. Але ми допомогли одному. Ми зробимо його щасливим.

— Ні, моя маленька фея. — Він цілує мою долоню, а коли прикушує палець, дивиться на мене вичікувано підлобно, і ми сміємося. — Це він зробив нас щасливими. А ти зробила щасливим мене. І я, можливо, хоч трохи...

Я відкидаю голову на його плече, потилицею притулившись до вуха.

— Тільки ти міг зробити мене щасливою, Васю. Це завжди був тільки ти.

******

Дорогі читачі, це кінець основної частини книжки, далі мандрівки Аліси, Кулака та Вані на острові. Додам сюди за годину :)

Наступна книга в циклі - "Поцілунок для мільярдера" про Фрезя і художницю Діану. Якщо ви ще не бачили, то вона вже опублікована. У мене є невеличке оголошення для тих, хто прочитав або читає "Поцілунок для мільярдера". З технічних причин було пропущено 8-й розділ у книзі, вдень я додала його. Не знаю, чесно, як без нього читали далі)))

ПОЦІЛУНОК ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА

Ніхто не знає, коли легендарний фінансист Микола Фрезь змінився. Душа компанії та веселун, він перетворюється на примару самого себе.

Крім мене.

Я знаю точну дату. День, коли я стала головним дизайнером його компанії. Але не можу зрозуміти: чому?

Три роки потому, я звільняюся. І він вривається в мій кабінет і вимагає залишитися.

Але я не можу: мені більше нічого робити в офісі, де він перестав бувати.

А потім... він пропонує мені вийти за нього заміж, і виявляється, що старий ворог очікував моменту, коли у Фрезя з'явиться слабкість. Щоб знищити нас обох.