Читати книгу - "Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
1571
ДАЛО, ф. Р-179, оп. 5, спр. 550, арк. 129 (звіт за 1956 р.). Щодо «Голосу Америки» див. звіт за 1951 р. у: ЦДАГО, ф. 1, оп. 17, спр. 37, арк. 255.
1572
Marcel Sztajrawski. Direction Stalino. Un Polonais dans les campss soviétiques. — Paris, 1987. — P. 59, 78; Jacques Sandulescu (румун, який працював на шахтах Донбасу, будучи в’язнем). Donbas. — New York, 1968.
1573
Афиногенова А. Большая жизнь донецких шахтеров // Искусство кино. — 1989. — № 9.
1574
Сталин И. В. Об антиленинских ошибках и националистических извращениях в киноповести Довженко «Украина в огне» // Искусство кино. — 1990. — № 4; З огненим болем у серці // Літературна Україна. — 1990. — № 27. Це твердження слушне й про письменників М. М. Зощенка та Анну Ахматову, істориків І. І. Мінца та Н. Л. Рубінштейна, які зазнали гострої критики з боку партії. (Барсуков Н. На переломе. Советское общество в послевоенные десятилетия // Свободная мысль. — 1994. — № 6. — С. 98).
1575
Сталін вимагав цього на Ялтинській конференції в лютому 1945, коли признався Рузвельту, що «відчуває, що його становище на Україні складне і нестійке. Право голосу Україні дуже необхідне ... для радянської єдності». (Edward R. Stettinus Jr. Roosevelt and the Russians: The Yalta Conference. — New York, 1949. — P. 187).
1576
Гриневич В. Утворення Наркомату оборони УРСР у 1944 р.: з історії однієї політичної гри // Український історичний журнал. — 1991. — № 5. — С. 29, 36–37.
1577
ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 3883; Білас І. Репресивно-каральна система. Т. 1. — С. 367. Про діяльність націоналістів в Донбасі в 1944–1945 рр.: Тарас Гунчак (ред.). Літопис Української Повстанської армії. Т. 7. УПА в світлі німецьких документів. Книга друга: червень 1944 — квітень 1945. — Торонто, 1983. — С. 140–141.
1578
ЦДАГО, ф. 1, оп. 1, спр. 1120, арк. 132–133 показує, що в 1945–1953 рр. понад десять тисяч західних українців переїхало в Донбас.
1579
ЦДАГО, ф. 1, оп. 1, спр. 1120, арк. 133.
1580
ЦДАГО, ф. 1, оп. 17, спр. 37, арк. 334–335.
1581
ЦДАГО, ф. 1, оп. 1, спр. 1120, арк. 135.
1582
Білас І. Репресивно-каральна система. — Т. 2. — С. 604–605, 608–609. З радянського боку були й цивільні жертви. Однак декого з цивільних могли вбити й совєти, які ввесь час вдавалися до найрізноманітніших провокацій.
1583
Vasyl Markus. Religion and Nationality: The Uniates of Ukraine // Bohdan R. Bociurkiw, John W. Strong, eds. Religion and Atheism in the U.S.S.R. and Eastern Europe. — London, 1975. — P. 104–106.
1584
Sudoplatov P., Sudoplatov A., Jerrold L., Leona P. Schecter. Special Tasks: The Memoirs of an Unwanted Witness — A Soviet Spy Master. — Boston, 1994. — P. 249; Шаповал. Людина і система. — С. 151–152. Про національне пробудження під час війни деяких представників української інтеліґенції, за якими уважно стежили органи служби безпеки: Коваль М. Під «ковпаком» беріївської держбезпеки // Український історичний журнал. — № 10–11. — 1992.
1585
Bilinsky Y. The Second Soviet Republic: The Ukraine after World War II. Rutgers University Press, 1964. — P. 233.
1586
John A. Armstrong. The Soviet Bureaucratic Elite: A Case Study of the Ukrainian Apparatus. New York, 1959. — P. 16.
1587
Bilinsky. Second Soviet Republic. — P. 233.
1588
Amir Weiner. Wartime Experience and Political Discourse: Representations of War in the Vinnytsa Region (неопублікована стаття, 1994 p.); і: The Making of a Dominant Myth: The Second World War and the Construction of Political Identities within the Soviet Polity // Russian Review, 55:4 (October 1996). Це дуже добре показав український режисер О. Довженко. Його щоденники засвідчують його любов до України, мрії померти на українській землі. Незважаючи на Сталінову критику його роботи 1944 р., Довженко й далі захоплювався Сталіним, «великим вождем-переможцем». Див. його щоденник, а також: Підсуха О. Довженкове всевидящее око // Дніпро. — 1989. — № 4. Довженко О. Сторінки щоденника // Дніпро. — 1989. — № 5, 6, 7, 8, 9.
1589
Armstrong. Ukrainian Nationalism. — Р. 218.
1590
Реабилитация. Политические процессы 30–50-х годов. — М., 1991. — С. 311–322. Звісно, особливі звинувачення в політичних злочинах сфабрикували ті, хто плів інтриги проти Н. А. Вознесенського, А. А. Кузнєцова, Я. Ф. Капустіна і П. Г. Лазутіна; при допиті звинувачених застосовували тортури.
1591
Рапорт про Ворошиловград за 1945 р. (ДАЛО, ф. Р-179, оп. 3, спр. 307, арк. 16–17).
1592
ДАЛО, ф. 2673с, оп. 1, спр. 2с, арк. 12; спр. 4с, арк. 63; спр. 8с, арк. 52; спр. 12с, арк. 82; ф. Р-179, оп. 5, спр. 294, арк. 2–4.
1593
ДАЛО, ф. Р-179, оп. 3, спр. 307, арк. 16–17; ф. Р-2673щ, оп. 1, спр. 2щ, арк. 6.
1594
ДАЛО, ф. Р-179, оп. 3, спр. 307, арк. 18; ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 3881, арк. 1–4.
1595
ДАЛО, ф. Р-179, оп. 5, спр. 6, арк. 34.
1596
ДАЛО, ф. 2626щ, оп. 1, спр. 5, арк. 48.
1597
ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 3881, арк. 5–11.
1598
Единожды приняв присягу ... Рассказы о чекистах. — Донецьк, 1990. — С. 128–133.
1599
ДАЛО, ф. Р-179, оп. 5, спр. 6, арк. 45; ф. 2626щ, оп. 1, спр. 3, арк. 24–25; спр. 5,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія», після закриття браузера.
