Читати книгу - "Пригоди в оргазмотроні"

з Інститутом, створюючи своїми листами із цільовим вербальним наповненням хибне враження того, що їхньою продукцією і справді цікавляться і що інтерес цей постійно зростає (Райх пізніше назве їх «листами на живця»). Відсилаючи листи з різних адрес, агенти змогли скупити усі товари з каталогу Райха, не викликаючи при цьому жодних підозр. На час візиту Стеллато, УПМ зібрала уже практично повну колекцію оргономічної літератури та приладів. Кожен конверт, пакувальну скриньку, чеки із «Railway Express» і навіть скасовані чеки обережно здавалися до архіву-складу УПМ та зберігалися там як докази, що могли б довести провину. Проглядаючи теки, які тоді скомпілювали в УПМ, можна сказати, що ретельність організації особливо вражає: нескінченний інвентар речових доказів. Збережено навіть найменші дрібнички, які могли довести Райхову провину.

Для агентів УПМ було незвично працювати під прикриттям у ролі пацієнтів: меморандум, опублікований УПМ, твердить: «До цього часу ми майже не проводили операцій такого штибу». Стеллато управління розглядало як винятково цінний кадр, оскільки у нього прослуховувався незначний сердечний шум, а на язику була доброякісна пухлина. УПМ переконала його справжнього лікаря приєднатися до їхнього плану і, аби спромогтися спіймати Райха в пастку, вдати, що пухлина була потенційно канцерогенною — треба було, щоб він виписав акумулятор як ліки від раку. Стеллато, як і належить, написав до Інституту, запитуючи, чи його, ймовірно, злоякісну пухлину можна вилікувати за допомогою акумулятора, який він придбав минулого року за 222,10 $. На подив Стеллато, йому відповів особисто Райх.

Він порадив Стеллато надалі користуватися акумулятором, аби підтримувати рівень своєї біоенергетики цілюще високим, але був доволі розважливим, аби не надати жодної суто медичної поради, й утримався діагностувати що-небудь, допоки не побачить звіт лікаря, який вів історію хвороби Стеллато. Той вислав йому ту підроблену версію і вже невдовзі отримав листа від доктора Симеона Троппа із пропозицією приїхати в клініку у Форест-Гіллз на аналіз крові за методом Райха. Стеллато домовився про час та місце зустрічі і в призначений день вирушив із Балтимора на Нью-Йорк.

За словами Стеллато, доктор Рафаел «дещо пожвавішав», коли дізнався про раковий відросток на його язиці. Він проколов пацієнтові пальця, висмоктуючи кров сосковою піпеткою, і розглянув забраний матеріал під мікроскопом, виглядаючи в еритроцитах шилоподібні Т-бацили, які, на думку Райха, були індикаторами онкологічного захворювання. (Один лікар, із яким щодо цього питання консультувалися представники УПМ, сказав, що Райхів аналіз на рак — це «театр абсурду» і що усі вишукувані ним шилоподібні Т-бацили були природною зубчастістю червоних кров’яних тілець.) Схилившись над інструментом, Рафаел порекомендував Стеллато вирізати пухлину, як то радив і його лікар, і продовжувати щодня користуватися оргонним акумулятором, що той і робив, бо це заряджає тіло і запобігає його вразливості до захворювання.

«Водночас, — каже Стеллато, — він запитав своєї реєстраторки, чи його пояснення того, як працює акумулятор, було їй зрозумілим. Вона відповіла, що то була найкраща дискусія на задану тему, яку вона коли-небудь чула. Така ремарка, здавалося, сподобалася йому». Коли у нього запитали, чи він зрозумів пояснення Рафаела, Стеллато саркастично розказує, що скорчив «дуже серйозну мармизу» і відповів, що «будучи аматором, я не до кінця зрозумів, що він сказав, але щосили намагався допетрати».

Потім Рафаел порозпитував його про його статеве життя. Чи ходив він на побачення з жінками? Чому ні? Він гомосексуал? Мастурбує? Автоеротизм задоволення приносить? (Колеги Стеллато із УПМ вирішили, що той повинен справити про себе враження чоловіка сексуально байдужого.) Десь через 20 хвилин Рафаел коректно діагностував, що аналіз крові — негативний. Тоді він попросив свого пацієнта роздягнутися для фізичного огляду і вийшов з кімнати, допоки той знімав з себе одяг. Стеллато оглянувся навколо і побачив на поличці «Функцію оргазму», але здивувався, бо інших медичних книг там не було, та й жодних медичних дипломів на стінах не висіло. Рафаел повернувся і попросив його роздягнутися повністю. Голяка Стеллато ліг на кушетку, а Рафаел умостився у кріслі зліва від нього:

«Лежав я собі на тій кушетці, а лікар оглянув мене з ніг до голови й слова не зронив… Я помітив, що на пеніс мій він задивився; зупинився на ньому, а потім далі продовжив рух очима вгору — до моєї шиї та обличчя. Дивлячись на мій пеніс, він запитав, коли мене обрізали. Я глянув на нього і відповів, що необрізаний. Це його, мабуть, здивувало, бо ж він попросив дозволу ближче оглянути мою голівку. Обдивившись її спереду і ззаду, він відмітив, що як на необрізаний пеніс, крайня плоть надто “сповзала” з голівки і здавалася дуже чистою. У відповідь я просто покивав головою… Його ремарки і манера підходу до справи викликали в моїй голові певні сумніви щодо його відповідності медичному фаху».

Доктор Рафаел діагностував гостру форму сексуальної обмеженості. Стеллато був повен «пригнічених емоцій», а «глибока емоційна деформація» зав’язала його м’язи у вузли, відзначив той. Півгодини пан лікар розпинався про небезпеку, яку несе з собою сексуальна абстиненція. Стеллато писав: «Як на мене, то він просто роздував таку нічогеньку історію хвороби, аби обдерти мене як липку». Агент було уже підвівся одягатися, коли Рафаел помітив у нього ригідний шийний м’яз і знову сказав йому лягти. «Він легенько постукав мені по шиї, плечах а потім ще й по спині руками, — пише Стеллато у своїй доповіді. — Стукаючи мене по поясниці правою рукою, свою ліву руку містер Рафаел на секунду чи дві примостив на моїй правій сідниці». За таку-от послугу довелося заплатити 25 баксів.

* * *

Уперше реалії нового