Читати книгу - "Випадковий свідок, Мерайя Д Рок"

                ***

                - Коліне, скажи мені, що у нас є щось корисне! – Малкольм влетів в офіс управління поліції, на ходу знімаючи піджак.

                Незважаючи на похмуру погоду, що трималася увесь тиждень, травень видався аномально спекотним. І перебування на вулиці перетворювалося на те ще випробування. Тому детектив спішив охолодитися під струменем свіжого повітря з кондиціонерів.

                Колін Сміт відірвався від паперів, які він заповнював. На його обличчі відображалася вся та нудьга, яку він відчував. Найбільше за все його дратувала саме письмова робота, що супроводжувала всю його кар’єру.

                - Бос, є результат експертизи замка. Його відкрили ключем. Жодних слідів злому, взагалі нічого. – Малкольм різко спинився, повернувся до столу Коліна і через його плече втупився в звіт. – І одразу скажу: всі її ключі на місці, усі три екземпляри.

                - Отже, вона сама впустила вбивцю в дім. – повільно проговорив Малкольм. – Вона знала його і відчинила двері з доброї волі…

                - Перевіряємо її знайомих? – азартно спитав Сміт, якому вже остогидло сидіти в управлінні.

                - В нас є ДНК вбивці. Змусимо здавати зразки на аналіз. – очі Малкольма звузилися, видаючи його злість. – Вирахуємо ту падлюку.