Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

   Єва пригадала, як познайомилася з Микитою. Це було на дискотеці, на яку тоді прийшла з подругами. Їй раніше так подобалося танцювати. Микита привабив з першого погляду, такий симпатичний, спортивний, ввічливий. І подумати тоді не могла, що за такою привабливою зовнішністю ховається такий монстр. Та він-то спочатку був ніжний з нею, а з часом іноді почав проявляти свою грубість. А вона йому вибачала, була впевнена, що це більше не повториться. Та помилилася, ще й як. І потім пошкодувала не раз, що вибачала і не розірвала стосунків, а продовжувала зустрічатися з ним.

  У той день, коли це трапилося, вони разом ходили до ресторану. І Микиті тоді здалося, що вона, Єва із захопленням дивилася на чоловіка, який сидів за сусіднім столиком. Та насправді це було далеко не так, і вона зовсім не звертала увагу на інших чоловіків. Бо була захоплена тільки ним і закохана у нього до нестями. Ревнощі взяла верх над здоровим глуздом Микити, злість ніби опанувала ним. І прийшовши до його квартири, де Єва часто залишалася на ніч, Микита з кулаками накинувся на неї. Аби вона знала, що він так вчинить, аби придала значення його настрою…

  Від болі вона втратила свідомість, впала на підлогу, а коли отямилася то виявила, що сама знаходиться у квартирі. Він побив, а потім злякався, подумав, що вбив і втік. Та Єва була живою і змогла дотягнутися до телефону та викликати швидку. Вона вижила, дала покази… Та Микиті вдалося уникнути покарання і навіть виїхати в іншу країну. Ну, звісно що, бо його рідний батько був суддею. Ця несправедливість гнітила, дратувала, вселяла зневіру в правосуддя. Правда була на боці тих у кого є влада та гроші.  

  Єва відігнала від себе думки про минуле. Скільки разів вона повторювала собі, що минуле повинно залишатися у минулому і не варто про нього згадувати. Але спогади знову і знову не давали спокою вже протягом трьох років.

-Тобі варто записатися до психолога,- пропонувала Катерина Борисівна своїй доньці.

-Ні, я не хочу, сама впораюся,- відповідала їй Єва.

  А в результаті нічого не змінилося. Продовжує боятися чоловіків, не може їм знову довіряти. Їй краще бути самій, чим знову покохати не того, знову помилитися. Але тепер вона-то не сама… у неї фіктивні стосунки.

-Заради чого все це,- Єва закрила долонями своє обличчя та впала на своє ліжко,-навіщо вся ця вистава. Чим я тільки думала, коли погоджувалася на його пропозицію. Хотіла уникнути знайомства з одним, а почала зустрічатися з іншим. Зовсім здуріла.

  До кімнати постукали і це була Катерина Борисівна. Єва зараз не хотіла нікого бачити, але мамі все ж відчинила двері. Їй було соромно перед нею, за свій обман. І Єва вже була налаштована відкрити матері правду, але…

-Як на мене, Слава кращий за цього Дениса,- продовжувала своє міркування у голос Катерина Борисівна,- Єво, Слава мені дуже сподобався. Він такий приємний у спілкуванні, такий начитаний. І на вигляд гарніший від цього Дениса, більш такий серйозніший, впевнений у собі, високий, широкоплечий, з гарною осанкою. Ходить до спортзалу. Правда курить, але хто тепер не курить…

-Мамо будь ласка…

-Слава мріє про свою власну родину, говорить, що дуже любить дітей. А завтра вже піде влаштовуватися на роботу в хорошу компанію, шофером. Він і раніше працював далекобійником і зараз хоче. А там-то гроші хороші платять. Запевняв мене, що в першу чергу хоче назбирати на квартиру. А згодом зізнався, що у нього вже є деякі заощадження і тому планує у кінці цього року заїхати у свою власну квартиру і не сам, а із свою коханою дружиною. І готувати він уміє, і говорить, що залюбки і підлогу помиє, аби тільки дружині було добре.

-Мамо, ти мене дивуєш, як ти можеш вірити всьому, що він говорить,- Єву і справді дивувало, як цьому Славі вдалося так зачарувати її маму.

-Він викликав у мене довіру. Єво він непоганий варіант. Подумай, робота у нього така буде, що він вдома зрідка буватиме. Чим тобі погано? Приїде, грошей привезе і знову поїде, а ти живи собі у своє задоволення.

-Мені грошей і своїх вистачає. Мене забезпечувати не треба,- обурилася Єва,- якщо цей Слава тобі так подобається, це не означає, що він має так само і мені подобатися.

-Я тобі його зовсім не нав’язую,- почала запевняти доньку Катерина Борисівна,- просто пропоную звернути увагу.

-Мамо мені подобається Ден,- Єва намагалася говорити переконливо,- він теж симпатичний і теж ходить до спортзалу. Та на відміну від твого Слави вже має свою власну квартиру.

-Мабуть йому батьки купили і мабуть він повністю сидить у них на шиї. Бо з вигляду на мажора тягне,- Катерина Борисівна покивала головою в знак незадоволення,- мабуть ніколи в своєму житті і не працював і навіть не знає звідки гроші беруться.

-Ти помиляєшся,- впевнено відповіла Єва,- Ден власник вантажно перевізної компанії. Він уміє заробляти гроші та керувати. І я навіть не здивуюся, коли дізнаюся, що Слава влаштувався до нього на роботу.

-Єво, ти оце зараз серйозно, чи навмисно вигадуєш, щоб не погодитися зі мною,- Катерина Борисівна не повірила доньці.

- Це правда. Пропоную на цьому закінчити цю розмову, бо я так втомилася за цей день і хочу спати.

-Звісно доню відпочивай. Я в будь-якому випадку рада за тебе. Бо для мене важливіше, щоб ти була щасливою. І неважливо чим буде займатися твій майбутній чоловік і як він виглядатиме. Головне, щоб він тебе кохав і поруч з ним ти розцвітала. А хто це буде Денис чи Слава, це ти вже сама зробиш вибір з часом. Не поспішай знову мені заперечувати. На добраніч доню.

-І тобі на добраніч мамо.

  Єва тяжко зітхнула розуміючи, що її вистава з Денисом матиме продовження…