Читати книгу - "Найкраща країна у світі, або Факти про Фінляндію"

якщо ти зайнятий у брошурній сфері, інакше ніяк не можна. Адже я, що не кажи, представляю підприємство. Як у підприємства у мене є свій номер, є ревізор і тому подібне. Я — мале підприємство. За таких обставин найкраще — голосувати за ті партії, які відстоюють інтереси малих підприємств або інтереси економіки в цілому. Ну, а якщо в загальному потоці одного або двох емігрантів затягне у вирву, тут уже нічого не вдієш. Я взагалі вважаю, що люди повинні жити в тій країні, де вони народилися, і тієї ж точки зору притримуюся щодо норвежців; уся ця їзда — у Китай, до Фінляндії — суцільне неподобство. Набагато краще, коли люди залишаються вдома; до речі, так їх набагато легше знайти, бо відомо, де шукати, проте у світі так багато конфліктів, я щодня про це читаю в мокрій газеті, а подекуди справи настільки кепські, що люди не можуть не виїжджати, вони тікають звідти стрімголов, коли стає зовсім несила, і хтось із них приїздить до нас, як ті араби з мого сну, і якби їх не пропустили через кордон, вони ніколи не з’явилися б у моєму сні, щоб виривати у мене волосини з дупи, але, мабуть, у них були дуже поважні причини для того, щоб тікати до нас. Я відчуваю, що таку можливість теж слід мати на увазі. А волосся з часом відросте. Але я на їхньому місці все-таки, як уже сказано, залишався б удома.

А так цілком можливо, що процеси, які відбуваються в світі, розвиваються в бік єднання, прагнуть зійтися в одній точці, коли всі мови зіллються в одну, всі кольори шкіри перетворяться в один загальний колір, усі континенти стануть на один штиб; усі моделі автомобілів, усе більше й більше зближуючись, перетворяться на одну-єдину модель; приклади такого розвитку зустрічаються на кожному кроці: раніше можна було помітити різницю між сімейними автомобілями, наприклад марки «опель» та «рено», тоді як сьогодні відмінність стала ледь помітною, а ще через кілька років вона, мабуть, зовсім зникне; ймовірно, залишається тільки звикнути до цієї думки, але мені вона неприємна, я-то якраз сподіваюся, що мені на моєму віку ще пощастить уникнути надмірної плинності і води, я хочу стабільності й надійності, щоб якомога менше було таких речей, щодо яких треба займати ту чи іншу позицію, але світові процеси діють проти мене, час працює проти мене, адже зміни відбуваються всюди, з кожним днем нові, великі й дрібні, взяти хоча б Кубу, по телевізору я бачив, що раніше Куба знаходилася десь посередині Тихого океану, та з часом вона припливла на своє нинішнє місце між Південною та Північною Америкою, туди ж підтягнулися й інші острови й утворили Центральну Америку, все пливе, і плавання триває, просто ніхто про це не говорить, а Куба тепер попрямувала сюди, у наш бік, з цим треба заздалегідь змиритися, треба привчити себе до думки, що через скількись років кубинці постукають до нас у двері, тому краще заздалегідь до цього приготуватися, бо, скільки не кажи тоді, що ми прийшли сюди першими, це вже буде марно; хто їх знає, кубинців цих, може, вони люблять воду; їм, можливо, подобається, коли все тече, і плинне зрештою візьме гору, я це розумію, хоча все в мені цьому опирається, і я абсолютно впевнений, що в цьому мало хорошого.

Бути людиною, думаю я, в багатьох відношеннях означає бути текучим. Народитися — значить вирушити в плавання. Плинність починається з народження і закінчується смертю. Ми контролюємо потік, що тече, лише незначною мірою. Подобається тобі це чи не подобається, думаю я, все одно все тече, ти намагаєшся боротися з течією, і все одно вона тебе забирає, і входити в один і той же потік можна незліченну кількість разів, і він несе тебе, як би ти з ним не боровся, а коли пливеш по річці, треба носити водонепроникний костюм і таке взуття, котре захищало б ноги, бо течія може бути сильною, і, звалившись за борт, ти ризикуєш загрузнути однією ногою в донному мулі, тому потрібно носити взуття, а краще всього, якщо ти зберешся і будеш пливти підібгавши під себе ноги, в позі зародка, це зменшує або взагалі знімає всякий ризик застрягнути серед каміння.

Не я один налаштований проти того, щоб усе пливло по волі хвиль. Так, наприклад, я чув, що австрійці скептично ставляться до змін. Вони хочуть, щоб усе залишалося як є. В цьому пункті ми, себто я й австрійці, одностайні. Коли у них проходять вибори і змінюється уряд, і з’ясовується нарешті, що новий уряд не надто відрізняється від попереднього, австрійці з полегшенням переводять подих і думають про себе: «Хух, усе майже як раніше, новий уряд мало чим відрізняється від колишнього, і можна продовжувати жити по-старому, — так думають австрійці, — усе залишається в наїждженій колії, нам не доведеться перебудовуватися, формувати якесь ставлення до нових явищ, можна знову передруковувати старі підручники з історії, в яких йдеться, що під час війни Австрія була окупована німцями, і нашим дітям не доведеться виробляти нове ставлення до того факту, що ми дружно аплодували, коли Гітлер вступив до Відня, це для всіх дуже зручно, тому що ми, австрійці, не любимо озиратися на минуле, ми перестали озиратися, а тих, хто озирається, ми за це суворо караємо, бо кожен обирає свою стратегію виживання, і в нас ось така стратегія» — так, наскільки я чув, думають австрійці. А в результаті у більшості австрійців неспокійний, блукливий погляд. Люди, які побували у Відні, кажуть, що там важко ходити вулицями. На них панує атмосфера наївності. І куди не глянь — усюди очі, що бігають. Очі австрійців — бігають, погляд — плаває. Зате, окрім них, нічого текучо-плавучого. Все інше не пливе. Інше — скеля, а скеля не плаває, вона може лише тонути. І тоне-таки. Австрія тоне. То що ж, дозвольте спитати, краще — тонути чи пливти? Я подумав, а чи не купити мені пістолет.

Чому — я й сам не дуже розумію. Напевно, тому, що з ним якось спокійніше. Спокійніше, коли тримаєш пістолет, але тільки в шухляді. Не в кишені. А в шухляді. Для самозахисту, звісно. Я сумирний, як ягня, та іноді раптом починаю боятися. Боюся, сам не знаю чого. Тобто у мене бувають страхи, коли боїшся, сам не знаючи чого. Я не боягуз, а просто нервую, нерви розійшлися, оце й усе. Адже всяке трапляється. Наприклад, бандити