Читати книгу - "Королівство шахраїв"

— Є ще одна копія, — пригадав Ван Ек. — Мій адвокат...

— Корнеліс Смеет? — підказав Бреккер. — Ви часом не знаєте, він не розводить тих своїх сторожових собацюр? Коли тренуєш тварин, щоб вони слухалися, відбувається дещо кумедне. Часом ними стає занадто легко командувати. Краще нехай вони залишаються трохи дикими.

«Неможливо виграти, граючи в одну гру». Як давно Каз планував передати Віланові імперію його батька?

— Ні, — заскавчав Ван Ек, хитаючи головою. — Ні. — Із дивовижною силою він відштовхнув своїх вартових. — Ти не можеш дозволити цьому кретинові контролювати мої кошти, — крикнув він, показуючи на Вілана своїми тремтячими руками. — Навіть якби я хотів зробити його спадкоємцем, він для цього недієздатний. Він не може читати, не може написати в рядок на сторінці простеньке речення. Він ідіот, у цього хлопця не все гаразд із головою.

Вілан помітив переляк на обличчях членів Торговельної Ради. Коли він був дитиною, це неодноразово снилося йому в нічних жахіттях — усім навколо повідомляють про його вади.

— Ван Еку! — вигукнув Радмейкер. — Як ви можете казати такі речі про свою власну плоть і кров?

Ван Ек божевільно розреготався.

— Принаймні це я можу довести! Дайте йому щось прочитати. Давай, Вілане, покажи всім, яким видатним бізнесменом ти можеш стати.

Радмейкер поклав руку хлопчикові на плече.

— Ти не мусиш задовольняти його шалені забаганки, синку.

Але Вілан нахилив голову набік, у його голові виникла ідея.

— Усе гаразд, пане Радмейкер, — запевнив він. — Якщо це допоможе нам покласти край цій катастрофічній справі, я задовольню волю свого батька. Правду кажучи, якщо ви маєте тут документ про передачу повноважень, я можу його одразу підписати й почати збирати кошти на захист мого батька.

Зі сцени почулося бурмотіння, а потім з’явилася тека з документами для укладення угоди. Вілан зустрівся поглядом із Джаспером. Цікаво, чи зрозумів він, що саме Вілан збирався зробити.

— Це мав підписати Кувей Юл-Бо, — пояснив Драйден, — але угоду так і не було укладено. Тут десь має бути документ про передачу повноважень.

Він простягнув теку Віланові, але Джаспер вихопив її і почав гортати.

— Його мусить прочитати він, — заволав Ван Ек, — а не інший хлопець!

— Сподіваюся, першою твоєю інвестицією буде купівля намордника, — пробурмотів Джаспер.

Він простягнув Віланові документ. Це могло бути що завгодно. Вілан бачив слова, впізнавав їхні обриси й не міг сформулювати їхнього значення. Але він чув у голові музику, ту витівку пам’яті, якою він так часто користувався в дитинстві — Джасперів голос читав йому біля входу до Святої Гільди. Хлопчик побачив блакитні двері, відчув аромат гліцинії.

Вілан відкашлявся і вдав, що вивчає сторінку:

— Цей документ, засвідчений перед обличчям Ґхезена, відповідає чесним діловим стосункам людей, уповноважених Керчем і його Торговельною Радою, і підтверджує передачу всього майна, нерухомості та законної власності... — Він витримав паузу. — Гадаю, тут мають бути наші імена... Яна Ван Ека в керування Віланові Ван Еку до того часу, поки Ян Ван Ек знову не буде спроможним вести... свої власні справи. Мені справді потрібно читати далі?

Ван Ек із роззявленим ротом витріщався на Вілана. Члени Торговельної Ради хитали головами.

— Авжеж ні, синку, — заспокоїв його Радмейкер. — Гадаю, ти й так чимало зазнав. — Він кинув на крамаря сповнений жалю погляд. — Відведіть його до Ратуші. Можливо, нам знадобиться знайти і для нього медика. Щось, мабуть, сплутало йому розум і поселило в його голові ці божевільні думки.

— Це якийсь фокус, — сказав Ван Ек. — Чергова Бреккерова витівка. — Він вирвався з рук вартових і кинувся до Вілана, але Джаспер загородив йому шлях, схопивши за плечі й утримуючи на відстані випростягнутих рук. — Ти зруйнуєш усе, що я збудував, усе, що збудували мій батько і його батько. Ти...

Джаспер нахилився і сказав йому так тихо, щоб ніхто більше не зміг почути:

— Я можу читати йому вголос.

— У нього дуже заспокійливий баритон, — додав Вілан, і тоді вартові потягнули батька проходом.

— Вам це так не минеться! — галасував Ван Ек. — Тепер я знаю, яку гру ти ведеш, Бреккере. Я маю гостріший розум...

— Гострити лезо можна скільки завгодно, — озвався Каз, підходячи до друзів біля вівтаря, — кінець кінцем усе однаково залежатиме від якості металу.

Ван Ек завивав:

— Ви навіть не знаєте, чи це справжній Вілан! Він може носити обличчя іншого хлопчика! Ви не розумієте...

Решта членів Торговельної Ради йшла за ним назирці, усі здавалися трохи приголомшеними.

— Він втрачає глузд, — припустив Драйден.

— Ми мали здогадатися, що Ван Ек збожеволів, коли він уклав союз із тим негідником Пеккою Роллінзом.

Вілан простягнув Радмейкерові документ про передачу повноважень.

— Можливо, буде краще, якщо ми відкладемо це. Здається, я трохи збентежений.

— Звичайно. Ми отримаємо копію заповіту в Смеета й переконаємося, що все гаразд. Усі належні папери можемо надіслати до твого будинку.

— Мого будинку?

— Хіба ти не повернешся до будинку на Ґельдстраат?

— Я...

— Авжеж, повернеться, — запевнив Джаспер.

— Я не розумію, — озвалася Еліс, і покоївка ніжно погладила її. — Яна заарештували?

— Еліс, — звернувся до неї Каз. — Як ти ставишся до того, щоб перечекати в селі, поки всі ці брудні справи завершаться? Подалі від загрозливої чуми. Може, у тому чарівному будиночку біля озера, про який ти згадувала?

Обличчя Еліс засяяло, але потім вона завагалася.

— Як гадаєш, це цілком порядно? Коли жінка покидає чоловіка в такий час?

— Правду кажучи, це твій обов’язок, — заспокоїв її Каз. — Зрештою, хіба ти не повинна перш за все піклуватися про малюка?

Джаспер закивав із мудрим виглядом.

— Свіже сільське повітря, безліч полів, де можна... пострибати. Я виріс на фермі. Тому я такий високий.

Еліс насупилася.

— Ти трохи зависокий.

— Це була по-справжньому велика ферма.

— І ти зможеш далі навчатися музики, — додав Вілан.

Тепер очі Еліс радісно заіскрилися.

— У пана Баяна? — Її щічки зашарілися; дівчина кусала губу. — Напевно, так буде найкраще. Для малюка.

42. Джаспер