Читати книгу - "Основи кримінально-правової кваліфікації"

зміни раніше проведеної кваліфікації. В ч. 5 ст. 112 КПК України лише передбачено, що при встановленні в ході досудового слідства (у справах, які розслідуються слідчими податкової міліції) 18 видів інших злочинів, пов’язаних зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими податкової міліції. Ще одна частина цієї статті (ч.7) передбачає повноваження прокурора визначити підслідність у випадках, коли в ході розслідування буде встановлено інші злочини, не підслідні органу, який здійснює у справі досудове слідство, і матеріали про які не можна виділити в окреме провадження.

Очевидно, що в таких випадках прокурор не вправі залишити розслідування органу, до підслідності якого не віднесено відповідний злочин, а зобов’язаний передати всю справу тому органу, який компетентний його розслідувати.

При вчиненні однією особою кількох злочинів, які підслідні різним органам, або об’єднанні у одній кримінальній справі поєднаних між собою злочинів різних осіб (наприклад, ухилення від оподаткування і сприяння діяльності терористичної групи), виникають колізії щодо підслідності, які мають вирішуватися шляхом передачі справи слідчому прокуратури — органу, який має універсальну підслідність.

Підсудність і зміна кваліфікації

Кримінально-процесуальне законодавство вирішення питань підсудності пов’язує з:

- місцем вчинення злочину (територіальна підсудність);

- кваліфікацією діяння за статтею (статями) Особливої частини КК (родова підсудність).

В зв’язку з відповідною кваліфікацією діяння апеляційні суди як суди першої інстанції розглядають справи про злочини, передбачені 16 статтями Особливої частини КК (злочини, передбачений ст. 112 КК підпадає під цю категорію водночас за двома підставами):

Таблиця: Справи про злочини, які розглядають апеляційні суди

Стаття, частина статті Особливої частини КК Назва злочину, його вид злочину Підстава для розгляду справи апеляційним судом Ст. 109 Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади П. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України — злочини проти основ національної безпеки. Ст. 110 Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України Ст. 111 Державна зрада Ст. 112 Посягання на життя державного або громадського діяча Ст. 113 Диверсія Ст. 114 Шпигунство Ст. 112 Посягання на життя державного або громадського діяча П. 2 ч. 1 ст. 34, п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України — справи про злочини, за які передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі Ч. 2 ст. 115 КК Умисне вбивство при кваліфікуючих ознаках Ч. 3 ст. 258 КК Терористичний акт, що призвів до загибелі людини Ст. 348 КК Посягання на життя працівника правоохоронного органу... Ст. 379 КК Посягання на життя судді... Ст. 400 КК Посягання на життя представника чи захисника особи... Ч. 4 ст. 404 КК Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, пов’язані з умисним вбивством Ч. 2 ст. 438 КК Порушення законів та звичаїв війні, поєднане з умисним вбивством Ч. 2 ст. 439 КК Застосування зброї масового знищення, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки Ч. 1 ст. 442 КК Геноцид Ч. 1 ст. 443 КК Посягання на життя представника іноземної держави

Апеляційні суди розглядають справи осіб, якщо хоча б один із злочинів, які інкримінуються, кваліфікований за вказаними статтями Особливої частини КК. Вказаним судам підсудні і справи про всі інші злочини, якщо вони включені до однієї і тієї ж справи. В той же час місцеві суди не вправі розглядати справи про злочини, які підсудні лише апеляційним судам.

При цьому підсудність визначається на момент направлення прокурором справи до суду (ст. 232 КПК) та попереднього розгляду справи (п. 1 ч. 1 ст. 237 КПК).

З викладеного випливає, що будь-які зміни в кваліфікації, які мають місце при розгляді справи апеляційним судом, на підсудність не впливають. В той же час встановлення того, що справа не підсудна місцевому суду тягне за собою рішення, передбачене п. 4 ст. 244 КПК України — про направлення справи за підсудністю.

Зміна кваліфікації в ході досудового слідства

В ході досудового слідства питання про зміну кваліфікації постає неодноразово. Звичайно це пов’язано зі встановленням нових фактичних обставин справи чи новою оцінкою вже відомих доказів. Оскільки внаслідок цього змінюється фактична підстава кримінально-правової кваліфікації, то й сама юридична оцінка скоєного може зазнати змін.

На початкових стадіях кримінального процесу зміна кваліфікації майже нічим не обмежена. Не становить особливих складнощів і процесуальний порядок прийняття такого рішення.

Кваліфікацію може змінити сам працівник органу дізнання або слідчий, який кваліфікував це ж діяння раніше. Процесуальні дії, які вчиняються при цьому, залежать від того, в чому полягає зміна кваліфікації:

- якщо скоєне і далі оцінюється як злочин, то слід заново пред’явити звинувачення — за статтею, яка передбачає діяння, яке інкримінується. Причому це слід робити як тоді, коли змінюється кваліфікація на статтю про більш тяжкий злочин, так і за умови перекваліфікації “в напрямку пом’якшення”;

- коли діяння оцінюється як таке, що не становить собою злочину, то виноситься постанова про закриття кримінальної справи чи направлення матеріалів для прийняття відповідного рішення до суду. Вид процесуального рішення та документи, які при цьому складаються, залежать від підстав закриття кримінальної справи — реабілітуючи (коли справа закривається постановою слідчого) чи нереабілітуючих (з таких підстав кримінальні справи закриваються судом).

Зміна кваліфікації в ході досудового слідства може бути здійснена і з ініціативи осіб, які контролюють хід досудового слідства — прокурора та начальника слідчого відділення. Відомо, що рішення з питань кримінально-правової кваліфікації слідчий приймає самостійно, він не повинен погоджувати її з прокурором чи іншим органом. Разом із тим, закон передбачає:

- здійснення прокурорського нагляду за проведенням досудового слідства, який включає в себе і нагляд за правильністю правової оцінки скоєного;

- контроль начальника слідчого відділу за проведенням досудового слідства, зокрема за кваліфікацією злочину.

Прокурор і начальник