Читати книгу - "Olya_#1"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Судячи з показань координатора, Янсон уже вирушив на тутешню станцію — мав скоро бути.
— Добре — кажіть як є, у мене немає ідей, — зітхнув лейтенант.
— Ну хоч щось… — благально зітхнула Оля. — Подивіться на директорії — які ж симпатюлі!..
— Ну добре, ну… — лейтенант виглядав розгубленим. — Перша, здається, мало що нам каже — вона вкрай стара.
— Вони тут обидві старі, але я погоджусь — поки наказ по космодрому нам мало що може сказати… Окрім того, що космодром могли знищити не росіяни, а самі американці — аби він не дістався ворогу.
— Ну так.
— Хоча це малоймовірно, зважаючи на купу стародавніх трупів в атріумі — либонь, це таки наслідок орбітального бомбардування.
— Згоден.
— Добре, далі.
— Що далі? Якийсь незрозумілий текст — імовірно, художній опис якогось дріму абощо…
— О, ні! Оцей текст, либонь, найцікавіший з усього масиву — він просто шикарний. Даю наводку — Гішу.
— Що?
— Гішу. Вам зустрічалось це слово?
— Так, у…
— У записах Ешлі Нолан, вірно. Власне, там іще фігурує болотна собака. І я підозрюю, що істота, яка в даному тексті фігурує як плавун — це те, що Ешлі Нолан називала чорним василіском — надто вже схоже. Підозрюю також, що тутешні велетні і левіафан — це одна й та сама тварина…
— До чого ви хилите?..
— Давайте так — я не буду вас мучити оцим текстом. Це було б нечесно — в Центрі Skytek нас навчали розшифровувати космогонічні міфи, і дана задачка для мене була найпростішою з усіх. Я просто повідомлю вам її вирішення. Слухайте уважно.
Кайл кивнув.
— У першому розділі описано процес терраформатування планети.
— ТОБТО?
- І досить навіть детально… Гадаю, що шматок про жбурляння каменюк описує бомбардування мертвої планети якимись об’єктами з найближчого пояса астероїдів. Можливо, там ідеться і про направлені вибухи в літосфері або щось на кшталт того — в усякому разі, їм же треба було розкрутити ядро, утворити оці два милих супутники, яку-не-яку атмосферу і таке інше, правда?.. І це в найкоротший термін — замовник не терпів зволікання.
— Почекайте…
— Щось мені підказує, що в розділі «зливи» можуть міститись дані про наступний етап — заселення планети якоюсь корисною мікрофлорою, мене непокоять оці от водорості, схоже на те, що так формувалась придатна для життя атмосфера…
— Олю…
— Хоча я в цьому, зізнаюсь, геть не спеціаліст…
— Олю!
— О, вибачте, — вона всміхнулась.
— Ви хочете сказати, що General Biology навіщось зашифрувало процес терраформатування планети в оцей дурнуватий текст?
— Що?… Ні-і! — вона крутнула головою, тяжко виринаючи з вирви власних думок. — Цей текст склали не в General Biology — вони його всього лиш переклали. Ну — записали і переклали.
— Почекайте… ХТО тоді його склав?
Оля таємниче всміхнулась.
— Аборигени.
— ХТО?
— Кайле, слухайте дуже уважно і не перебивайте, добре? Янсон вже під’їжджає, у нас вкрай мало часу…
Кайл кивнув.
— В цьому тексті описано майже ВСЕ, що нас цікавить, все, що стосується полігону. І найважливіше те, що тут описаний головний експеримент — насправді їх було два. Що таке рахи?
Кайл мовчав — обіцяв же не перебивати.
— Рахи — це дослідницький персонал General Biology. Ви могли читати в Окі про кліматичні, біосферні, еволюційні та інші туманні експерименти на цій планеті. Проте ви могли читати й про експерименти над людьми… Ось вони терраформатують планету — утворюють магнітосферу, супутники і таке інше. Ось вони утворюють атмосферу — скоріше за все, за допомогою мікроорганізмів. Ось у них уже є ціла купа води. «Рахи били по небу п’ять частин часу — хлистали зливи, мигтіли блискавиці, і кров небесна стікала в прадавні моря». Розумієте?? «Там вона рождала водорості, а водорості, мішаючись із прибережним мулом, пливли в далечінь». Тут починається біосферний експеримент, вірніше — якийсь час вони йдуть паралельно. Дивіться. «Та врешті рахи накидали зі своїх човнів так багацько каміння, що воно стирчало з морів — із того каміння вийшли перші атоли, рифи, гірські хребти та вулкани». Човни — це орбітальні станції та зорельоти корпорації. Якийсь час персонал висить на орбіті й робить свою справу. І ось вступає прискорена еволюція — вони створюють біологічні види. Не питайте, за яким принципом йде відбір — я не знаю. Одначе в розділі «Гішу» описаний певний збій. Якийсь катаклізм, я не знаю — вірогідно, їм не вдалося відповідним чином врівноважити біологічні ніші, і довелося втрутитись у процес безпосередньо. В усякому разі, тут сказано: «Рахи, проспавшись од хмелю, схопились за голови та полізли зі своїх човнів униз». Далі все так само розпливчасто, але основна лінія чітко прокреслюється, дивіться: «Вожді рахів спустились із верхнього світу і стали вирізати людські душі з пагонів очерету». Вожді рахів. Це вже починається основний експеримент.
— Експеримент над людьми? — не витерпів Кайл.
— Власне, я не знаю, як це було зроблено в деталях. Можливо, вони клонували якихось наших викопних пращурів, можливо — це якась власна ексклюзивна розробка, але вони врешті утворили щось подібне до людей, в усякому — до древніх людей, примітивних. Вони утворили якісь примітивні общини, ось тут про роди… Гадаю, персонал корпорації щось їм навіював, цим примітивним людиноподібним істотам — якось скеровував їхній розвиток у потрібне їм русло, в тому числі і соціальний… Їм це було потрібно, адже… Ось. Атані. Те, що вони називають Атані — це і є головний експеримент.
— Що це значить?..
— На якомусь етапі вони штучно розділили оце примітивне людство на дві еволюційні гілки, так. Одна — люди на кшталт нас, а інша, це найцікавіше, інша була пріоритетною. Це такі собі мисливці на людей, такі собі хижі людиноподібні мавпи чи щось на кшталт того… Вони й були метою експерименту, були пріоритетною розробкою корпорації. Гадаю, їх розробляли у військових цілях…
— Як солдат? Чи що?..
- Імовірно, хоча…
Оля задумалась.
— Капища рахів — це лабораторні комплекси General Biology. Ну тобто — це власне будь-які об’єкти на поверхні, але в основному, я думаю йдеться про лабораторні комплекси… Розумієте, з якогось моменту починається інший експеримент, більш серйозний. Вам відомо, що таке резервне копіювання?
— Не зовсім.
— Ну, це схоже на те, що ви зробили з отим своїм сектантом на пустельній планеті… Проте на більш глибинному рівні. Колись це називалось «цифровим безсмертям», по суті, грубо кажучи — це запис вашого мозку на зовнішній носій, зазвичай тоді використовували штучні нейронні системи. Це заборонили як досліди, дотичні до штучного інтелекту, та і потреби вже не було — з’явився «Posthuman Project», і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Olya_#1», після закриття браузера.