Читати книгу - "Вічне життя Смерті, Лю Цисінь"

Рік 11-й Епохи сховищ. Зоряне кільце

Коли човник із Цао Бінєм і Чен Сінь наблизився до Зоряного кільця, його перестріли військові кораблі Федерального флоту, які блокували місто. Понад 20 кораблів міжзоряного класу вже другий тиждень тримали місто в облозі. Це були велетенські бойові судна, але на тлі космічного міста вони здавалися утлими сампанами поряд із океанським лайнером. Тут була зібрана більша частина сил Федерального флоту.

Коли обидва трисоляріанські флоти зникли у безкраї Всесвіту й перервався будь-який зв’язок між Трисолярисом та людством, іншопланетні загрози набули зовсім інших форм. Об’єднаний флот, створений із метою протистояння загарбницьким планам Трисоляриса, втратив своє значення і поступово занепадав, допоки не був остаточно ліквідований. Частина кораблів флоту перейшла у власність Федерації Сонячної системи; таким чином, уперше виникла ситуація, за якої абсолютна більшість збройних сил людства контролювалася єдиним об’єднаним урядом. Крім того, розмір флоту значно зменшився, оскільки потреба в нарощуванні військової міці відпала. Щойно стартував проєкт «Бункер», понад сто військових кораблів міжзоряного класу було списано й передано на переобладнання для цивільного використання. Після демонтажу озброєння та замкнених систем життєзабезпечення вони почали використовуватись як вантажні човни для перевезення матеріалів і обладнання між планетами та містами. У строю залишилися лише 30 кораблів міжзоряного класу. Протягом більш ніж 60 років жодного нового військового корабля не було введено в експлуатацію, оскільки будівництво двох-трьох таких човнів коштувало стільки ж, як зведення ще одного космічного міста. Та й нагальної потреби у розбудові флоту не існувало, оскільки більшість сил було залучено до розширення Системи раннього сповіщення.

Човник отримав від кораблів блокади наказ зупинитися і приготуватися до стикування з патрульним човном. Той був настільки маленьким, що звіддаля можна було розгледіти тільки випромінювання двигуна внаслідок процесу гальмування, а сам корпус вдалося побачити лише після наближення. Коли патруль пристикувався до їхнього човника, Чен Сінь роздивилася прибулих військових. Порівняно з попередньою епохою, вигляд їхніх одностроїв дуже змінився: у дизайні з’явилося більше ретро-деталей і стало менше футуристично-космічних елементів, тож вояки більше нагадували класичних армійців земних держав.

Після завершення стикування на їхній човник перебрався чоловік середнього віку в костюмі та шкіряних черевиках. Навіть у невагомості він рухався граційно та виважено, ніби й не існувало тісної кабіни, розрахованої лише на двох пасажирів.

— Добридень! Мене звуть Блер, і я повноважний посланець Президента Федерації. Мені довірено провести фінальні перемовини з адміністрацією міста Зоряне кільце. Я міг переговорити з вами безпосередньо зі свого корабля, але з поваги до звичаїв докризових часів вирішив прибути до вас особисто.

Чен Сінь завважила, що від часів останньої епохи змінилися й політики: відкритість і напористість поступилися місцем розсудливості, стриманості та ввічливості.

— Федеральний уряд повністю заблокував Зоряне кільце — жодна особа не може потрапити до міста чи залишити його межі. Але коли ми дізналися, що на борту докторка Чен Сінь, — і Блер кивнув їй, — то вирішили, що дозволимо вам потрапити всередину міста за повного нашого сприяння. Ми сподіваємося, що вам вдасться використати свій авторитет, аби переконати міську владу відмовитися від параноїдальної поведінки, яка виходить за рамки закону, і запобігти подальшій ескалації цієї ситуації. Цими словами я передаю особисте побажання Президента Федерації.

Посланець махнув рукою, відкриваючи інформаційне вікно, в якому з’явилося зображення Президента Федерації Сонячної системи на фоні ряду прапорів великих космічних міст. Ці полотнища не були знайомі Чен Сінь, оскільки звичні прапори зникли разом із країнами. Президентом виявився чоловік азійського походження з явними ознаками втоми на обличчі. Він кивнув Чен Сінь і сказав:

— Як правильно зазначив посланець Блер, така воля Федерального уряду. Містер Вейд твердив, що останнє слово за вами. Ми не віримо у щирість його слів, проте ви — наш єдиний шанс. Мені приємно бачити, що ви все така ж молода, хоча для вашої місії це може стати додатковою перешкодою.

Після того як Президент відключився, Блер іще раз звернувся до Чен Сінь:

— Мені відомо, що вас увели в курс справ, але я волів би іще раз розповісти вам про те, що сталося. Звісно, максимально неупереджено та об’єктивно.

Чен Сінь завважила, що і Президент, і посланець постійно зверталися безпосередньо до неї, повністю ігноруючи присутність Цао Біня — їхню неприязнь до нього важко було не помітити. Цао Бінь дійсно розповів про останні події з усіма подробицями, тож Чен Сінь не дізналася нічого нового.

***

Після того як Томас Вейд очолив «Зоряне кільце», компанія швидко стала генеральним підрядником проєкту «Бункер». За вісім років обороти компанії збільшилися на порядок, перетворивши її на одну з найпотужніших економічних одиниць світу. Проте сам Вейд не був якимось видатним підприємцем і за менеджерськими здіб­ностями поступався навіть АА. Увесь успіх належав новій раді директорів, яку він призначив і якій далекоглядно делегував усі повноваження управління компанією. Сам Вейд мало цікавився поточними справами, лише спрямовував значну частину прибутків на дослідження розробок надшвидкісних космічних кораблів.

Після старту проєкту «Бункер» компанія «Зоряне кільце» розпочала зведення однойменного космічного міста зі статусом дослідницького центру. Його розташування у точці Лагранжа L2 системи Сонце–Юпітер давало змогу відмовитися від оснащення міста рушіями для корегування траєкторії та зменшити витрати на паливо для них. Зоряне кільце лишалося єдиним приватним наукоградом, який не підпорядковувався Федеральному уряду. Крім цього, коли місто ще тільки почало будуватися, Вейд розпорядився розпочати зведення циркумсолярного прискорювача, який отримав назву «Велика стіна Сонячної системи».

Протягом пів століття «Зоряне кільце» фінансувало проведення фундаментальних досліджень у царині технологій, потрібних для побудови кораблів, які зможуть рухатися зі швидкістю світла. На відміну від докризових часів, починаючи з Епохи стримування, великі компанії радо інвестували у передові дослідження, оскільки в новій економічній реальності подібні знання легко конвертувалися у величезні прибутки. Тому сам факт проведення «Зоряним кільцем» аналогічних досліджень не був чимось надзвичайним. Навіть кінцева їх мета — побудова надшвидкісних кораблів — не трималася в таємниці. Допоки дослідження не переходили в практичну площину, достатніх підстав для висунення звинувачень на адресу компанії федеральна влада не мала, хоча завжди ставилася з пересторогою до діяльності «Зоряного кільця» і навіть ініціювала проведення кількох розслідувань. Незважаючи на це, протягом пів століття відносини між Федеральним урядом та компанією були здебільшого партнерськими. Оскільки план «Чорний домен» та спорудження надшвидкісних космічних кораблів ґрунтуються на одних і тих самих фундаментальних дослідженнях, «Зоряне кільце» тісно співпрацювало з Всесвітньою академією наук. Наприклад, зразки чорних дір були згенеровані саме циркумсолярним прискорювачем компанії.

Однак шість років тому компанія «Зоряне кільце» геть неочікувано оголосила про початок розробки надшвидкісного корабля, який використовуватиме рушійну силу викривленого простору. Такий відкритий демарш спричинив значне збурення у міжнародному співтоваристві й призвів до загострення конфлікту між Федеральним урядом та компанією. Після численних перемовин «Зоряне кільце» зобов’язалася проводити випробування на відстані щонайменше у 500 астрономічних одиниць від Сонця, аби завчасно не розсекретити місцеперебування людства легкопомітними слідами від запуску двигуна. Але Федеральний уряд наполягав на тому, що сам факт побудови космічного корабля з подібним двигуном вже є грубим порушенням