Читати книгу - "Феномен Фенікса"

секунду. (Більша їм у ту мить просто не була необхідною, хоча вона, очевидно, можуть при потребі розвивати швидкість у сотні й сотні тисяч кілометрів на секунду). І разом з тим вони можуть літати з швидкістю земного пішохода чи й зависати над одним місцем. Коли летить літак з надзвуковою швидкістю, чути гуркіт, вони ж зі своїми колосальними швидкостями пливуть безгучно, наче уві сні чи казці. І — ніякого забруднення оточуючого середовища.

Джерело їхньої енергії нам невідоме. Науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії кандидат фізико-математичних наук О. Ф. Пугач в розмові з кореспондентом «Літературної України» з нього приводу так сказав: «Можна висунути кілька гіпотез, які пояснюють енергетику НЛО. Одна з них така: «тарілка» та всі її дії — це кінцева ланка якогось надзвичайно потужного силового джерела, що, живить «тарілку» за допомогою не видимого нам променя…» І далі вчений повідомив приголомшуючий факт: «У мене є запис свідчень людини, яка цілу ніч говорила з пришельцем на борту «тарілки» і пришелець просто сказав, що ми шукаємо джерела енергії зовсім не там, де треба — в акумуляторах, бензобаках. Увесь космос, сказав енелонавт, заповнений енергією. І вони її беруть з порожнечі, з нічого…»

Їхня поведінка виходить за межі фізичних законів, що здаються нам нерушними і єдино правильними. Тож на цій підставі дехто взагалі не вірить у їхнє існування. Адже пришельці, наприклад, можуть з’являтися з нічого і так же несподівано зникали. Серед ясного неба. Їхні літальні об’єкти матеріальні, але чомусь вони здатні на неймовірних для нас швидкостях несподівано зупинятися, або так же несподівано і круто змінювати напрямок руху, наче у них немає маси, наче вони подолали інерцію і взагалі — силу притягання планети. А що коли це факт телепортації — паранор— мальне переміщення об’єкта (або і людини) на великі відстані чи перенесення предметів через перепони або екрани? Інакше нічим пояснити як можна уникати небезпечних перевантажень, що неодмінно виникають при раптових маневрах, зупинках на величезній швидкості тощо. А ще НЛО (це теж зафіксували численні свідки) у змозі, наприклад, миттєво змінювати свою форму. І на такому рівні, коли відбувається перехід одного виду речовин в інший, коли взагалі змінюється валентність, ізотопність тощо — без будь-яких зовнішніх фізичних чи хімічних впливів. Тож найголовнішою особистістю, що відрізняє НЛО від нашої техніки, є поліформізм — розмаїтність форм. Очевидно, вони володіють іншими, не відомими й недосяжними нам — принаймні, сьогодні — фізичними законами. Не забуваймо — світ безмежний і невичерпний. І те, що ми знаємо про нього — пилинка, в порівнянні з Еверестом незнаного. Тож не можна не погодитись з думкою В. Ажажі: ще невідомо хто ж справжній господар Землі, ми, люди, чи вони, наші співпланетники, людиноподібна ефірна сутність?

Але де ж існує протоцивілізація мислячого ефіру, окремі представники якої час од часу зчиняючи фурор і сум’яття в наших душах, прилітають до нас у своїх сферах, що ми їх називаємо абревіатурою НЛО? Відповідь може бути — поки що — в стилі чеховського Ваньки Жукова, котрий посилав лист «на деревню дедушке». У нашому варіанті це звучить теж приблизно так: на планеті Земля. Але в іншому вимірі, в іншій області простору— часу. (Як переконані деякі фізики— теоретики, поруч з нашим світом можуть існувати й інші, недосяжні для нас, незбагненні для нас світи із своїми вимірами. Якщо ми, наприклад, живемо в тривимірному світі, плюс четвертий вимір — час, то наука на сьогодні оперує тринадцятьма, п’ятнадцятьма і навіть двадцятьма вимірами різних світів!)

У світлі цієї гіпотези можна пояснити і раптову появу НЛО з нічого (як і таке ж раптове зникнення в ніщо): це результат переходу в інший вимір, або в наш (НЛО тоді раптово з’являється), або в їхній (НЛО тоді раптово зникав).

А, можливо, вони живуть і в Задзеркаллі, де все навпаки — по відношенню до нас, звичайно. Так, наприклад у них, у Задзеркаллі машина, поставлена під горою (чи на середині схилу гори) покотиться не вниз, як у нас, а навпаки, вгору. (Принагідно: якось було промайнула інформація про подібне диво у нас. На одному з крутих відрізків автостради у Вірменії залишена машина рухалась не вниз, а всупереч здоровому глуздові: вгору).

Так ось у тому, іншому — по відношенню до нас — вимірі планети Земля, у її Задзеркаллі живе невідомий, нам Розум, мислячий ефір. Той Розум і є — не лякаймося цього, а пофантазуймо разом — нашим Прабатьком. А ми — синівська чи дочірна цивілізація їхньої протоцивілізації, що є одночасно й їхньою, й нашою колискою життя.

Ось тут ми і підходимо до головного, до виникнення на планеті Земля людства. Як переконаний академік В. Казначеєв, голова комітету з енергоінформаіційного обміну в природі, теорія еволюції Дарвіна не пояснює появи людині. Важко за останніми науковими даними пояснити, щоб інтелект так розвинувся за ті 3-4 мільйони років нашої історії, яку прийнято брати за наш минуле.

«Або інтелект удосконалювався під впливом польових форм життя (протоцивілізація). А вона, напевне, впливає та нас і нині, — роз’яснює точку зору академіка В. Казначеєва кандидат технічних наук В. Ажажа, — або ми з нашим інтелектом доставлені звідкись. Тобто це суцільні запитання, на які поки що немає відповіді».

Відповіді і справді немає. Але це аж ніяк не завадить нам пофантазу— вати на задану тему. Фантазує й сам В. Ажажа: «… складається враження, що ми працюємо під їхнім контролем («їхнім» — мислячого ефіру — В. Ч.).

Не виключено, що ми є їх породженням. Свого роду розсадою, яку привезли з другого світу, а потім беруть у нас на Землі й відправляють на інші небесні тіла».

На цьому цікаве (і сміливе!) припущення В. Ажажі й вичерпується. Тож спробуємо пофантазувати далі.

«Не виключено, що ми є їх породженням».

2

Стародавні народи про антропогенез — процес історико—