Читати книгу - "Довге прощення, Валентина Плиска"

Після опівночі Колін швиденько зібрався й поїхав додому, пославшись на те, що завтра має працювати на збірному концерті й хоче відіспатись. Але по приїзді в свою квартиру спати він не ліг, а зайшов в інтернет, щоб знайти інтерв’ю, яке дала Тесса Кейт для її журналу. До статті додавалось кілька фото актриси, які він довго і уважно роздивлявся: жінка мала все таку ж білу гладеньку шкіру, а от під очима з’явилось кілька мімічних зморшок, які ставало видно, коли вона посміхається, але це їй тільки личило, додавало якогось шарму, вирішив МакКалістер, волосся було так само руде й блискуче, але трохи довше, ніж він пам’ятав. Врешті решт, він обрав одне зображення, де Тес задумливо дивилась у вікно на Гудзон, й зберіг собі як заставку на робочий стіл, а потім почав читати саме інтерв’ю.

Кейт: Думаю, що спочатку буде доречно сказати читачам нашого журнали, що ми із Тессою Тіндал знайомі з раннього дитинства, ми жили на одній вулиці, вчились в одних навчальних закладах й завжди дружили.

Тесса: Так, це правда. Пам’ятаю як ми з тобою відволікали увагу містера Сміта з нашої вулиці доки хлопці обривали яблука в його саду.

Кейт: Вибачте, містере Сміт, але в Вашому саду росли найсмачніші яблука в усьому Сіетлі! Тес, розкажи, будь ласка, твоїм шанувальникам про себе.

Тесса: Я народилась і виросла в Сіетлі в родині вчителів. Єдина дитина в сім’ї, тож вся любов і увага батьків діставалась мені. Моя мама загинула в автотрощі коли мені було дванадцять років. Тато вдруге так і не одружився. Коли я закінчила школу, то вступила на літературний факультет університету Сіетлу, а потім мене запросили на театральні курси в Нью-Йорк. Все як у більшості людей в нашій країні.

Кейт: Ти завжди хотіла бути актрисою?

Тесса: Так.

Кейт: Дивно, бо я цього ніколи за тобою не помічала.

Тесса: Я просто це не озвучувала, але завжди брала участь у всіх виставах і концертах, які влаштовувались в школі, а потім і в університеті.

Кейт: А чому ти нам про це не говорила?

Тесса: Соромилась. Боялась, що ви будете сміятись з мене.

Кейт: Ти не вірила в те, що в тебе вийде?

Тесса: Мабуть, що так.

Кейт: Мені соромно, тому що я завжди вважала тебе сильною і впевненою в собі, а виходить, я багато років не бачила, яка ти вразлива.

Тесса: Значить я все ж непогана актриса.

Кейт: Ти геніальна актриса! Ми всі знаємо, що твоїм першим вчителем був Рональд Рендал. Розкажи, будь ласка, як ви познайомились?

Тесса: Він приїхав до нас в університет ставити виставу, а я прийшла на кастинг.

Кейт: Це було кохання з першого погляду?

Тесса: Ні! І навіть не з другого! Наш роман почався лише за три роки. А в час нашого з Роном знайомства, я була шалено закохана в іншого хлопця, як ти власне знаєш.

Кейт: А що ж було тоді?

Тесса: Тоді він ставив виставу і вчив мене буквально всьому: як пересуватись по сцені, як грати ту чи іншу сцену, як привертати увагу глядача, а потім запросив на курси. Я приїхала, але так сталось, що того року Рендал на курсах не викладав, тож разом ми почали працювати за рік, коли мене включили в склад його трупи.

Кейт: Як тобі дався переїзд і навчання, адже в тебе тоді вже був син?

Тесса: Дуже важко! Навчання пропускати мені було не можна, інакше воно б просто не мало сенсу, а маленька дитина потребує постійної уваги. Перші півроку я спала по дві-три години на добу і могла заснути стоячі. Якби не тато, котрий переїхав в Нью-Йорк слідом за мною і твоя постійна допомога – я б не впоралась, так що вчергове – дякую!

Кейт: Ще раз – нема за що! І потім, я ж не одна тобі допомагала!

Тесса: І Джо також дякую!

Кетй: А як в твоєму житті з’явилось кіно?

Тесса: Завдяки Рональду. Я завжди вважала себе суто театральною актрисою і зовсім не цікавилась кіноіндустрією.

Кейт: Поясни, будь ласка, нашим читачам, чи відрізняється робота в кіно і в театрі?

Тесса: Звісно! Це зовсім різна робота! Відрізняється все: в театрі тобі потрібно заповнити собою весь простір, тому ти маєш чітко говорити, жестикулювати, рухатись, а в кіно потрібно вміти грати мовчки: очима й виразом обличчя, там за тебе все зробить камера.

Кейт: Так яка ж роль Рона?

Тесса: Він випадково побачив сценарій «Жанни Д’Арк» у свого друга і вирішив, що ця роль для мене. Спочатку я категорично відмовилась, але він все ж вмовив мене піти на кастинг. Роль я отримала, а в процесі зйомок і сама «захворіла» цією стрічкою.

Кейт: І не даремно! Перший фільм й відразу «Золотий глобус»!

Тесса: Так, нашій команді пощастило.

Кейт: Ні! Ваша команда була дуже професійна й одержала заслужену нагороду. А потім були «Шалені канікули» і Скарлет. Як ти наважилась знятись в цьому фільмі, адже ремейки - це дуже невдячна справа?

Тесса: По-перше, мені з дитинства подобався Ретт.

Кейт: Так, ми з тобою «Віднесених вітром» читали разів п’ять.

Тесса: Й знали її мало не напам’ять.