Читати книгу - "Крізь пекло, Валерія Дражинська"

- Ну, що ти стоїш і дивишся? - спокійно говорив він, ніби й не пропонував мені зараз ось так одразу зайнятися сексом. - У мене не так багато часу, тож доведеться трохи поквапитися.

- Ти пропонуєш мені... секс? - нарешті видавила я із себе.

- А ти хіба не цього хочеш?!

- Я...

- Вирішуй швидше. Я сьогодні добрий. Так уже й бути - трахну тебе. Але потім ти раз та назавжди залишиш мене в спокої. Та знайдеш собі інший об'єкт переслідування.

Його останні слова привели мене до тями.

- Ти неправильно мене зрозумів. Вибач, більше турбувати тебе я не буду.

Але піти з гордістю завадили двері - через хвилювання, я ніяк не могла впоратися з ключем.

- Ти відчиниш ці чортові двері? - зло запитала я в нього, обертаючись.

Влад стояв, схрестивши руки на грудях, та явно вважав цю ситуацію кумедною.

- А ти впевнена, що хочеш піти? - з єхидною посмішкою поцікавився він.

- Упевнена!

- Ну, як знаєш! - підійшов та спокійно відчинив двері, випускаючи мене, - Прощавай!

- І тобі того ж!