read-books.club » Детективи » Небесна стріла 📚 - Українською

Читати книгу - "Небесна стріла"

167
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Небесна стріла" автора Гілберт Кійт Честертон. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 12 13 14 ... 60
Перейти на сторінку:
треба порівнювати, — сказав отець Бравн. — Річ не в тому, як далеко можна щось закинути. Зброю використали незвичним способом — ось що важливо. Люди, які стояли на мурі, вважали, що ніж можна використати лише у рукопашному бою, вони не додумалися, що його можна метати, як стрілу чи спис. Словом, суть полягає у тому, що ніж міг стати стрілою, отож, і стріла могла стати ножем.

Усі присутні уважно дивилися на отця Бравна, а він, ніби не помічаючи цього, продовжував розповідати цілком буденним тоном:

— Ми, звичайно ж, намагалися знайти відповіді на запитання: хто стріляв через вікно, де стояв стрілець, як стріла могла подолати таку велику відстань і так далі. А насправді ніхто не стріляв. І стріла потрапила до кімнати зовсім не через вікно.

— А як вона туди потрапила? — насупивши брови, запитав адвокат.

— Я припускаю, що її хтось приніс, — відповів отець Бравн. — Принести стрілу до будинку і сховати її було зовсім неважко. Той, хто це зробив, підійшов до Мертона, встромив стрілу йому в горло, як кинджал, а потім у нього виникла геніяльна ідея — розмістити в кімнаті все таким чином, щоб усі подумали, ніби стріла влетіла через вікно, як птах.

— Хтось приніс, — приглушеним голосом повторив містер Крейк.

Пролунав телефонний дзвінок: раптово, різко, наполегливо. Телефон стояв у суміжній кімнаті, і отець Бравн кинувся туди, перш ніж хтось устиг поворухнутися.

— Що за чортівня? — вигукнув Пітер Вейн.

— Він говорив, що йому мав телефонувати Вілтон, — таким же приглушеним голосом відповів дядько.

— Напевно, це він і телефонує, — відізвався адвокат, щоб якось заповнити павзу. Та йому ніхто не відповів, поки в кімнаті так само несподівано не з’явився отець Бравн. Він не промовив жодного слова і підійшов до свого стільця.

— Джентльмени, — сказав він, коли врешті зайняв своє місце. — Ви самі просили мене розгадати цю загадку. І тепер, коли я все зрозумів, то повинен сказати вам правду, нічого не приховуючи. Людина, яка береться за подібні справи, повинна бути об’єктивною.

— Я так розумію, — першим порушив мовчанку містер Крейк, — що ви підозрюєте або звинувачуєте когось із нас.

— Ми всі під підозрою, — відповів священик. — Я — також, бо саме я знайшов труп.

— Звісно, що ми під підозрою, — різко втрутився Вейн. — Отець Бравн доволі люб’язно пояснив мені, яким чином я міг обстріляти з літака вікно містера Мертона.

— Ні, — з посмішкою заперечив священик, — ви самі описали мені, як це можна було б зробити. Самі, ось що важливо.

— Здається, преподобний отець вважає, що я сховався десь у кущах за огорожею, і власноруч влучив стрілою у Мертона.

— Та ні, що ви, я вважав, що це практично неможливо, — чудернацько зморщивши носа, відповів отець Бравн. — Вибачайте, якщо я образив вас, та мені не вдалося знайти вдаліший спосіб перевірки. Припускати, що капітан Вейн пролітає повз вікно у величезному літаку, і його ніхто не помічає, — було б безглуздо. Ще абсурдніше вважати, що шанований ветеран почне гру в індіянців, сховається в кущах з луком і стрілами, аби вбити когось, з ким може звести рахунки за допомогою прийнаймні двадцяти простіших способів. Та мені було потрібно напевно з’ясувати, чи згадані особи справді непричетні до вбивства. Ось тому мені й довелося звинуватити цих людей у вбивстві, щоб пересвідчитися у їхній невинності.

— І як ви довели їхню невинність? — нахилившись уперед, нетерпляче запитав адвокат Блейк.

— Я уважно слідкував за тим, як вони сприйняли моє звинувачення, — відповів священик.

— Що ви маєте на увазі?

— Дозвольте мені уточнити, — стримано відповів священик, — я підозрював не лише цих двох, а й решту присутніх. Мої підозри стосовно містера Крейка та капітана Вейна зводилися до того, що я намагався визначити, якою мірою можлива їхня причетність до вбивства. Я повідомив їх, що мені вдалося зробити деякі висновки, а зараз розповім, які це були висновки. Так ось, мене цікавило, як саме і коли ці панове висловлять своє обурення, і коли це траплялося, я переконався — вони невинні. Поки кожен з них не розумів, що я підозрюю його у вбивстві, то сам мимоволі звинувачував себе у скоєному, детально розповідаючи мені, яким чином можна було здійснити це вбивство. Потім, коли вони починали усвідомлювати, що їх у чомусь підозрюють, то кожен з них із обуренням накидався на мене. А слід зауважити, що кожен з них здогадувався про це набагато пізніше, аніж міг би, але водночас задовго до того, як я встигав це сказати. Якби вони справді були винні, то поводилися б по-иншому. Винуватець або з самого початку напоготові, або до кінця вдає святу невинність. Та він ніколи не буде спочатку наговорювати на себе, а потім обурено заперечувати власні ж підозри. Так може поводитися лише той, хто справді не здогадується про істинну причину розмови. Думка про скоєне не дає спокою вбивці. Він не може на якийсь час забути про це, а потім пригадати і все заперечувати. Ось чому я зрозумів, що ви невинні. Щойно мені телефонував Вілтон і дозволив сповістити вам важливі новини. Гадаю, ви вже знаєте, хто він і чого хоче.

— Я знаю, що він шукає Данієля Дума, — відізвався Вейн. — Він полював за ним, як божевільний. А ще я чув, що він син старого Хордера і хоче помститися за смерть батька. Одним словом, достеменно відомо, що він шукає людину, яка називає себе Данієль Дум.

— Він його вже знайшов, — відповів отець Бравн.

— Знайшов вбивцю! Його вже арештували?

— Ні, — відповів священик, і його обличчя стало серйозним та суворим. — У мене важливі новини, навіть важливіші, аніж ви можете очікувати. І здається, бідолаха Вілтон узяв на себе величезну відповідальність. Здається, він покладає її також на вас. Вілтон знайшов злочинця, а коли врешті схопив його, то власноручно здійснив правосуддя.

— Ви хочете сказати, що Данієль Дум… — почав було адвокат.

— Данієль Дум мертвий, — відповів священик. — Він чинив опір, та Вілтон таки вбив його.

— І правильно зробив, — пробурмотів містер Гікорі Крейк.

1 ... 12 13 14 ... 60
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Небесна стріла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Небесна стріла"