read-books.club » Фентезі » Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"

37
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 124 125 126 ... 162
Перейти на сторінку:

Один рух – і глиняний виріб відсунутий убік, а за ним – всипаний жовтими камінцями важіль.

Гент різко схопився, амфора захиталась і впала на підлогу.

– Обережніше! – крикнула я. – Там же найстрашніша теща!

Він засміявся:

– У мене була теща-відьма. Гадаєш, є щось гірше?

Коли гартонець відійшов з прямої лінії між гобеленом і важелем, права стіна зникла разом із полицями. За нею темніла діра, наполовину перекрита двома кам’яними плитами.

Ледве Гент ступив у цей таємничий коридор, прохід почав закриватися.

– Чому це була?!

Кам’яні стулки сходилися з жахливим скреготом, тому не впевнена, що він почув мою репліку. Шкода! Такий привід розкрити йому очі й повідомити, що ми досі одружені…

– Ти не йдеш, Рено?! – гартонець перекрикував камінь. – Залишаєшся?! Я повернусь за тобою!

Я вірила, що він повернеться, та залишитись у цьому розкішному склепі не могла. Життя – це рух, і нехай мені зовсім не хотілося лізти в темряву, чекати було набагато гірше. Ні, нехай краще серце калатає в передчутті небезпек, ніж завмирає від побоювання…

Щілина між кам’яними плитами стискалася повільно, немов давала час на роздуми. Очі Гента розгорялися все яскравіше. Здається, він збирався повернутись, але – не міг. Наче назад шляху не було.

Я зловила себе на думці, що воліла б зробити вибір, керуючись серцем, а не розумом.

Чому ж так неспішно рухалися стулки?..

«Я повернусь за тобою!» – у мене не було причин сумніватися в його щирості. «Твоє життя довге, але вразливе, відьмо…» – і чому постійно згадуються слова перевертня? «Обов’язок жінки…» – що?!

Мій сміх рознісся по кімнаті. «Головні правила поведінки для благочестивої пані», цей грубезний манускрипт, який зібрав забобони нашого суспільства, я щиро ненавиділа і регулярно купувала лише для того, щоб вручити черговій пасії брата, яка надумала вимагати «узаконення стосунків, а то татко і матінка до нічних побачень ставляться упереджено».

Це було як пробудження! Немов хтось струснув мене і сказав: «Рено, час повертатися! Ти не можеш роздумувати! Е-гей, Рено, ти вже тут?».

– Довго ж ти розмірковувала, відьмо. – Гент не здивувався, коли я перетнула межу. – Мені на якусь мить здалося, що залишишся там як замкнена принцеса в очікуванні принца.

– На континенті немає принців відповідного віку, а чекати, поки виросте Арголін, занадто довго… Та й не конкурентка я гномці.

Зненацька стало тихо. Стулки зімкнулися, камінь не скреготав, необхідність кричати зникла.

Як і шлях назад.

– Рено, ти не уявляєш, як я вдячний за твій вибір.

Коротка фраза, але у мене ніби виросли крила. Я йому потрібна, він за мене турбується, хоче бути поруч…

– Інакше довелося б шукати не тільки вихід звідси, але і вхід у підвал. Здається, разом із важелем там уся система підйому розкришилася, – продовжував гартонець. – Чому тобі смішно?

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 124 125 126 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"