Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

пер­шої та другої груп і особи, які досягли пенсійного віку; 3) вагітні жінки та жін­ки, які мають при собі дітей віком до трьох років; 4) особи, які не пройшли по­вний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульо­зу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту чи обмеження волі.

Поряд з цим, Державний департамент України з питань виконання пока­рань не рекомендує переведення до дільниці соціальної реабілітації засудже­них, яким залишається до кінця строку відбуття понад три роки.

9. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання (деталь­ніше про це див. коментар до ст. 133 КВК), за рішенням начальника колонії можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; а з дільниці ресоціалізації — до діль­ниці посиленого контролю.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішен­ням Апеляційної комісії можуть бути переведені: з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня без­пеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання; з колонії середнього рівня безпеки чи звичайно­го жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки — в ПКТ колонії або сектор максимального рівня безпеки на строк до трьох років.

Засуджений, який протягом року двічі вжив спиртні напої, може бути пе­реведений з дільниці соціальної реабілітації до дільниці посиленого контролю, а з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання по­вернутий до тієї колонії, де він раніше відбував покарання, за умови, якщо в нього раніш накладені стягнення не зняті або не погашені в установленому за­коном порядку. Запити про переведення засуджених до колоній (секторів) мак­симального рівня безпеки містять матеріали, визначені додатком 35 до Пра­вил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

10. Процедура переведення засуджених, які злісно порушують режим відбування покарання, з установи одного виду до іншого також складаєть­ся з двох етапів: 1) розгляд матеріалів на комісії установи; 2) розгляд матеріа­лів на засіданні Регіональної комісії з питань розподілу, направлення та пе­реведення осіб, засуджених до позбавлення волі, територіального управління ДДУПВП.

У разі прийняття Регіональною комісію попереднього позитивного рішен­ня щодо переведення засуджених, які злісно порушують режим відбування по­карання, із колоній середнього рівня безпеки в ПКТ колонії максимального рів­ня безпеки на строк до трьох років, виписка з протоколу засідання Регіональної комісії та ксерокопії матеріалів, що надійшли на розгляд Регіональної комісії з установи (а — вмотивоване подання начальника колонії, погоджене з началь­ником територіального органу управління ДДУПВП та спостережною комі­сією; б — характеристика на засудженого; в — довідка про заохочення та стяг­нення засудженого; г — довідка за особовою справою, де в обов’язковому по­рядку вказується рух засудженого, коротка фабула злочину, родинні зв’язки та співучасники злочину; ґ — довідка про стан здоров’я засудженого. При не­обхідності можуть додаватися й інші матеріали оперативної та соціально-пси­хологічної служб колонії тощо), направляються до управління охорони, нагля­ду і безпеки ДДУПВП.

Остаточне рішення щодо переведення зазначеної категорії засуджених і ви­значення строку відбування ними покарання у ПКТ колонії максимального рів­ня безпеки приймається виключно на засіданні Апеляційної комісії ДДУПВП.

11. З метою контролю за якістю підготовки матеріалів, які подаються на розгляд Регіональної комісії стосовно оцінки ступеня виправлення засудже­них, стан цієї роботи щомісячно перевіряється працівниками соціально-психо­логічної служби територіальних органів управління ДДУПВП. Крім цього, всі матеріали подаються на попередню перевірку до відповідних служб регіональ­ного управління ДДУПВП.

Глава 16 РЕЖИМ У КОЛОНІЯХ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 102. Режим у колоніях та його основні вимоги

1. Режим у виправних і виховних колоніях — це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування пока­рання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; ви­конання покладених на них обов’язків; реалізацію їхніх прав і законних інте­ресів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; змі­ну умов тримання засуджених.

2. Режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності за­суджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності.

3. Режим створює умови для застосування інших засобів виправлення і ре­соціалізації засуджених.

4. У колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка. Форма одягу визна­чається Державним департаментом України з питань виконання покарань.

5. Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нор­мативно-правовими актами Державного департаменту України з питань вико­нання покарань.

6. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території коло­нії, а також вилучати заборонені речі і документи. Порядок проведення об­шуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного де­партаменту України з питань виконання покарань.

7. Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Зберігання засудженими при собі грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Ви­явлені в засуджених гроші, цінні папери і речі вилучаються і реалізовуються в порядку, встановленому частиною четвертою статті 59 цього Кодексу.

Предмети, які заборонені для зберігання і використання в колоніях, ви­лучаються і здаються на зберігання до звільнення засудженого або знищу­ються,