read-books.club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

126
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 123 124 125 ... 211
Перейти на сторінку:

Я підвівся на ноги, піднімаючи за собою Еріку, і повернувшись до решти, сказав:

— Будь ласка, не ображайтеся на нас. Ми зустрілися ще першого дня й неодноразово збиралися все вам розповісти, але якось не було слушного моменту. — Подивившись на Моллі, я з вдячною усмішкою додав: — І спасибі тобі!

Вона підморгнула мені, а потім підняла склянку і звернулася до всіх:

— У нас чудова нагода випити за Джейка з Ерікою. Я ж не просто так посилала її за стаканами в машину.

Наші друзі піднялися, розбираючи склянки, які Сем наповнював віскі, та підходили ближче. На їхніх обличчях були щирі усмішки. Навіть Джеймс усміхався по-справжньому, а дивлячись на нас у його очах світилася радість. Подруги Еріки виглядали ще щасливішими, ніж я, хоча мені думалося, куди вже більше.

— За чудову відпустку, — оголосив Джеймс, цокаючись із нашими склянками першим.

— За нитки долі, що привели нас усіх сюди. Тепер я знаю, чому, — додала Моллі.

Еріка стояла в кільці моїх рук, раз у раз притискаючись, хоча ми й так були поруч. У той момент я відчував умиротворення, такий внутрішній спокій, якого ще ніколи не було в моєму житті. Я кохав цю дівчину і був певен, що вона кохає мене. Інакше й не могло бути. Правильно сказала Моллі, що це доля привела нас сюди. Наша зустріч не була випадковістю.

— Тільки давайте домовимося одразу, не псувати відпустку решті своєю ваніллю. Добре, голубки?

Куди ж без підколів Джеймса. Іншого разу я б неодмінно закотив очі і сказав щось колюче у відповідь, але в той раз просто міцніше притиснув до себе Еріку і чмокнув її в маківку. Однією рукою вона обняла мене довкола талії і правою щокою притулилася до грудей.

— Ти завжди псуєш найкращі моменти? — спитала Джессіка, звертаючись до Джеймса.

— Крихітко, я стараюся тільки для тебе, ти ж знаєш. — Він вкотре обхопив її навколо шиї, притягнув до себе і скуйовдив чорне, як смола волосся.

По-моєму, Джесс пробувала вирватися й навіть лаялася, але нічого не вийшло. Тільки повеселившись вдосталь і створивши на її голові зачіску в стилі дев'яностих, Джеймс заспокоївся.

— О, могутній Одіне, дай сили витерпіти цього дурня до кінця відпустки, — благала Джессіка, театрально простягши руки й піднявши погляд до неба. Подивившись униз, вона штовхнула Джеймса в плече і додала: — Припини, ти ж знаєш, що мені не подобається це безглузде прізвисько.

— Зате мені подобається, — підморгнувши, заперечив він.

— Ти завжди з дівчатами переслідуєш лише свої інтереси? — Джесс вигнула ліву брову і з посмішкою прищурилася.

— Пф, жінко, ти не знаєш, про що говориш. Зі мною дівчина розуміє сенс висловлювання «як на сьомому небі», — відповів Джеймс.

Усе ж таки за три дні знайомства вони навчилися діставати один одного просто ідеально, чим добряче розважали інших.

— Ох, святі угодники, позбавте мене слуху, а то з вух зараз піде кров.

Джессіка накрила вуха долонями, але не сильно, щоб чути, і попрямувала до свого місця.

Моллі з Ерікою хихикали, спостерігаючи за перепалкою наших друзів, Сем злегка усміхався, а ось Вікі та Джон були зайняті своєю розмовою. Мій друг ловив кожне слово дівчини і кивав, з чимось погоджуючись, але сам майже весь час мовчав.

— Теплий віскі мерзенний, — скривився Джеймс, сідаючи поруч із Джессікою. — Хтось буде пиво?

Усі проігнорували питання, розсідаючись на свої місця. Та й нікому не хотілося, щоб Джеймс знову напився та зіпсував вечір. Мабуть, він теж про це подумав, бо так і залишився сидіти зі своєю склянкою з теплим віскі.

Опустившись на покривало, я витяг ноги, а Еріка сіла поруч по-турецьки. Оскільки наша таємниця вже не являлася такою, я подумав, що між нами недозволено велика відстань. Обійнявши Еріку навколо талії, я підсунувся максимально близько і сперся на другу руку. Начебто такий невинний жест, але він відчувався особливо приємно, адже тепер не треба було ховатися.

— Джоне, зіграєш «Душу»? — попросила Вікі, як тільки всі розсілися. — Дівчата, уявляєте, не я одна фанатка The Shadows. Джон теж знає їхні пісні, — додала вона, з усмішкою окинувши поглядом подруг.

Ми з хлопцями відразу ж переглянулися. В очах Джона навіть сліпий побачив би мовчазне прохання нічого не говорити. Я й Сем кивнули, підтверджуючи, що не видамо наш секрет, а ось Джеймс, як завжди, вирішив потріпати нам нерви.

— А давайте Джон зіграє, а Джейк заспіває. Думаю, вийде анітрохи не гірше, ніж оригінал. Що скажеш, дружище?

Джеймс простяг ноги і відкинувся назад, спираючись на лікоть. Він посміхався і дивився на Джона.

— Та взагалі без проблем, — втрутився я, щоб переключити увагу на себе.

Студійний запис завжди відрізняється від виконання наживо, але якщо Вікі справді була нашою фанаткою, то все одно могла впізнати мій голос. Я не планував і далі приховувати все від Еріки, але мені не хотілося, щоб вона дізналася про все випадково. Потрібно було їй усе розповісти! І бажано якнайшвидше.

— Джоне, а ти знаєш щось гурту Post Malone? — запитала Джесс. — Ві, вибач, нічого проти твоїх тіней не маю, але давай іншим разом. Ти ж знаєш, Джон зіграє для тебе все, тільки попроси, — додала вона, підморгнувши подрузі, яка миттєво зашарілася і часто заморгала.

1 ... 123 124 125 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"