Читати книгу - "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"

Неподалік, у такому ж стилі оформлений, стояв умивальник, щоправда, без змішувача.

-Здуріти! - видала іменинниця, - але як, Єгорич? Це ж стільки роботи!

-Все з природних матеріалів, панночко, - похвалився охоронець, - дві ночі працювали, поспішали. Ну, як сподобалося?

-Не те слово, краса! Такої ванної кімнати ні в кого немає! Золоті руки, Єгорич, респект!

-Не тільки я працював, панночко, всі допомагали. Оночки, як Кропивка сідло керамічне  розмалювала!

-Дякую вам всім! Кращого подарунка і не вигадати, я так мріяла про зручності!

-Дуже раді, що сподобалося...

-А як вирішили питання з каналізацією? І як вода набирається, я не бачу кранів? А обігрів, як відбувається? – посипала запитаннями, уважно розглядаючи дивовижну сантехніку.

-Тут негараздочка вийшла. Крантики прикупити доведеться. А воду, поки що Лукерія буде гріти.

-А змивається унітаз куди?

-Ззаду хати ємність прихована. Не турбуйтеся, все контролюємо, до сусіда не потече!  Як купите крантики, та труби, миттю переробимо.

-Ну добре, вмовили... Ще раз спасибі, чудовий сюрприз, краще не придумаєш!

-Ти, господине, скупайся, водичка до чого гарна, - проворкувала Лукерія.

-Із задоволенням, якраз про ванну з пінкою мріяла, вже думала просити Єгорича лазню натопити, а тут така приємна несподіванка. От уже догодили, золоті мої, платинові, - ніяк не могла натішитися на подарунок Степанія, - а грошей зекономили - темряву!

Тож весь святковий день пройшов у чудовому настрої, не дарма кажуть, як почнеш, так і проведеш. Хоча, звичайно, тривога залишилась, куди її подінеш.

Мабуть, найбільше Степаню страшило, як Грізний сприйме інформацію про те, що  вона Плетуха? А головне, наявність суперників? І чи витримає Гор інших претендентів в одному приміщенні? Від цих дум паморочилося в голові. «Почне агресувати - Конопатка викине геть!» - але від цієї думки стало геть сумно.

З Лукерією довго сперечалися, де краще розмістити гостей. Охоронниця наполягала на кухні, а Стьопка на вітальні. У результаті вирішили, що стіл із кухні перенесуть у вітальню, на ньому розкладуть страви. А гості самі собі їжу вибиратимуть, і розсядуться, хто куди.

В обід у двері постукав смішний кудлатий хлопчик, з яскраво-блакитними очима і приніс пів-мішка раків. Мовчки вклонився і зник. «О, Мітя подарунок надіслав!»

Ось тільки що робити з раками, якщо Лукерія за ніч наготувала купу їжі, зіпсувавши ідею посиденьок з пивом і раками?

-Лукеріє, а звари раків, будь ласкава. А я їх начищу на велику тарілку. У нас така знайдеться?

-А як же!

-Буде смачно з соусом тар-тар, вмієш його готувати?

-Не-а, це що?

-Розкажу, дуже просто. З майонезу, солоних огірків, зелені та часнику. Сама не готувала, подругу розповідали…

 За годину принесли квіти. Стьопка вийшла на стукіт у двері, знайшовши на порозі великий букет жовтих нарцисів, її улюблених.

-Восени нарциси? Звідки? - вразилася вона, піднімаючи важкий букет. З ним була картка з підписом: «Слабка спроба порівняти твою красу з квітами. Але куди їм… Микита». «О Боже, та він романтик! Ніколи б не подумала...»

Годині о п'ятій вечора, почала всерйоз нервувати. Хвилювалася так, хоч сто грам перекидай, але стрималася. «Ось випроводжу гостей – як бахну!»

Якось боязко їй було, одна із шістьма мужиками в будинку, два з яких звірі. «Ох, поб'ються, сто відсотків…» Переживаннями довела себе так, що руки стали тремтіти, косметику нанести не могла.

-Ай, ну її! Я їм і нечесана, та в лахмітті сподобалася, чого переживати про зовнішність? – але тим паче, вдягла нову білизну та сукню.

Сукня була з чорного оксамиту, довжиною нижче за коліно, низ вузький, верх закритий, а спина оголена. На ноги взула черевички на підборах, благо всі наречені високі. Кропивка допомогла укласти стрижку. Красива і схвильована Свирянка спустилася  вниз зустрічати гостей…

____

Приготуємося, завтра буде дуже вирішальна глава...